Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Астрономи, можливо, знайшли сліди найдавніших зір Всесвіту

30 вересня 2022

Спостереження віддаленого квазара, виконані в обсерваторії Gemini («Близнюки»), вказують на зорю найпершого покоління, яка загинула внаслідок вибуху «супер наднової».

 

 

Можливо, астрономи виявили стародавні хімічні рештки перших зір, які колись освітили Всесвіт. Використавши інноваційний аналіз спектра далекого квазара, який спостерігали за допомогою 8,1-метрового телескопа Gemini North («Близнюк-Півнвч») на Гаваях (ним керує Національна дослідницька лабораторія оптичної та інфрачервоної астрономії Національного наукового фонду США — National Optical-Infrared Astronomy Research Laboratory, NOIRLab), вчені виявили незвичайне співвідношення хімічних елементів. Науковці вважають, що такий склад можуть мати лише рештки зорі першого покоління масою 300 сонячних, які залишилися після її вибуху.

Докладніше:

Астрономи виявили бульбашку гарячого газу, що обертається навколо надмасивної чорної діри Молочного Шляху

22 вересня 2022

 

За допомогою Великої міліметрової/субміліметрової антени Атакама (Atacama Large Millimeter/submillimeter Array, ALMA) астрономи помітили ознаки «гарячої цятки», що обертається навколо Стрільця A*, чорної діри в центрі нашої галактики. Знахідка допоможе науковцям краще зрозуміти загадкове та динамічне середовище нашої надмасивної чорної діри.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

З історії планетної номенклатури (планетна топоніміка)

 

В. С. Кислюк

доктор фізико-математичних наук, професор

Головна астрономічна обсерваторія НАН України

 

 

Положення деталей на поверхнях тіл Сонячної системи однозначно визначаються їхніми сферичними координатами: широтою і довготою. Проте, як і на Землі, на планетах широко застосовуються власні назви об’єктів, які дають змогу однозначно ототожнювати деталі на поверхнях планет, супутників та астероїдів, а також: давати зручні пов’язані з місцевістю назви окремих аркушів карт різних масштабів. Планетна топоніміка аналогічно земній — це наука про планетографічні назви, їхні походження, розвиток і сучасний стан, написання, вимову, передачу з однієї мови на іншу, первинне найменування та перенайменування об’єктів. Питаннями кла­сифікації форм рельєфу в сукупності з прийнятим переліком їхніх назв займається планетна номенклатура.

 

При встановленні назв деталей на поверхнях тіл Сонячної системи керуються певними принципами, причому максимально враховуються традиції щодо назв деталей на Місяці і Марсі, багато з яких були запропоновані ще у XVIIст. Так, варіанти місячної номенклатури були запропоновані майже одночасно в середині XVII ст. бельгійським астрономом М. Ф. ван Лангреном, польським астрономом Я. Гевелієм та італійським астрономом Дж. Б. Річчолі. Перший пропонував для назв об’єктів на Місяці використовувати імена вчених, а також членів королівської сім’ї та вищої знаті. Пропозиція Я. Гевелія зводилась до того, щоб віддзеркалити на Місяці карту Європи з частинами Азії та Африки, тобто присвоїти місячним деталям назви земних прототипів.

 

Найдосконалішою виявилась система найменувань, запропонована Дж. Б. Річчолі, який фактично заклав основи нинішньої місячної номенклатури. Основні принципи присвоєння найменувань він перейняв у М. Ф. ван Лангрена та Я. Гевелія. Проте найсуттєвішим в підході Річчолі виявилось те, що він запропону­вав давати назви кратерам за іменами астрономів, філософів та інших вчених, діяльність яких якимось чином була пов’язана з вивченням Місяця. Найбільш виразні кратери були названі іменами найвидатніших вчених, головним чином астрономів та філософів-мислителів.

 

Система Дж. Б. Річчолі виявилась досить продуманою та логічною. Іменами давніх вчених він назвав утворення у північній частині видимого з Землі диску Місяця. Наприклад, невеликі кратери, що оточують кратер Платон, — іменами друзів та учнів Платона. Іменами середньовічних вчених та сучасників були названі місячні утворення у південній частині. Тут, наприклад, знаходиться кратер Тихо, названий на честь видатного данського астронома Тихо Браге, прихильником якого був Дж. Б. Річчолі. Деякі об’єкти навколо кратера Тихо теж одержали імена його однодумців.

 

Характерно, що в системі Дж. Б. Річчолі символічні назви присвоєні місячним морям. Ці назви пов’язані з астрологічними уявленнями про вплив Місяця на погоду. Так з’явились Море Дощів, Море Хмар, Затока Райдуги, Океан Бур тощо. Горам та гірським пасмам Дж. Б. Річчолі дав земні назви (це щось трохи від Я. Гевелія) — Кавказ, Піренеї, Альпи, Карпати та ін.

 

Наступні епохи внесли суттєві доповнення до системи найменувань Дж. Річчолі. Особливо ця робота пожвавилась на початку XVIIIст., коли завдяки використанню телескопів стало можливим детальне картографування місячної поверхні. Піонером в цій області став німецький астроном-аматор Й. Шрьотер, який склав найдетальніші на той час карти Місяця. Він запрпонував багато нових назв. Таким чином, систему найменувань Дж. Б. Річчолі було значно доповнено.

 

Найбільш упорядковану систему найменувань згодом розробили в 1834—1836 рр. німецькі вчені В. Бер та Й. Медлер. Запозичивши більшість назв з систем Річчолі та Шрьотера, вони ввели близько 150 нових найменувань. Крім того, вони запропонували для малих кратерів літерні позначення з латинського алфавіту, а для окремих гір (вершин) — з грецького. Після цієї великої роботи настала пора стихійного розвитку місячної номенклатури, що існувала тривалий час.

 

На початку XXст. законодавцем планетної і супутникової номенклатури стала Міжнародна астрономічна спілка (МАС), яка з моменту проведення її першої асамблеї в 1919 р. регулює процес присвоєння назв на планетах: спочатку на Місяці і Марсі, а пізніше і інших тілах Сонячної системи.

 

Перша міжнародна номенклатура Місяця була створена в 1935 р. М. Блегг і К. Мюллером, які виконали цю роботу за дорученням МАС. Складений ними каталог охоплював близько 3.5 тис. об’єктів місячної поверхні з їхніми власними назвами та позначеннями. Така система повністю задовольняла астрономів аж до початку космічної епохи вивчення Місяця, хоча вона й мала численні недоліки. Згодом в місячно-планетній лабораторії Аризонського університету (США) під керівництвом Дж. Койпера та Д. Артура було завершено складання нової системи найменувань місячних об’єктів. Загальна кількість деталей, що отримали позначен­ня, досягла 17 тис.

 

Принципово новий етап у розвитку місячної номенклатури розпочався в 1959 р., коли були одержані перші фотографії зворотного боку Місяця. Для землян відкрились небачені до цього часу місячні краєвиди. Для упорядкування системи найменувань на Місяці та поширення її на зворотний бік Місяця на ХІІІ з’їзді МАС (м. Прага, 1967 р.) була створена спеціальна робоча група, яка зайнялась вивченням відповідних рекомендацій від національних академій та еквівалентних їм організацій різних країн. З подачі цієї групи уже на наступному з’їзді МАС (м. Брайтон, Великобританія, 1970 р.) був затверджений список понад 500 найме­нувань деталей, переважно зворотного боку Місяця.

 

Як і на видимому боці Місяця, на зворотному боці кратери названі іменами видатних вчених, в основному астрономів, математиків, фізиків та спеціалістів у галузі ракетної і космічної техніки. Ці назви присвоюються відповідно до заслуг того чи іншого вченого в розвитку світової науки і техніки. Так, найбільш виразні утворення невидимої для нас поверхні Місяця отримали найменування на честь конструктора космічних кораблів С.П. Корольова, астронома Е. Герцшпрунга, математика П.Л. Чебишова, фізика Р. Оппенгеймера тощо. З’явились кратери Курчатов, Ломоносов, Менделєєв, Попов, Склодовська-Кюрі, Ціолковський та ін. Є назви, що вшановують пам’ять інших видатних людей. Серед них поети Сірано де Бержерак, біологи І. І. Мечніков і Г. Й. Мендель, мореплавці Ф. Ф. Беллінсгаузен і Ф. П. Літке, письменник-фантаст Г. Уеллс, римський філософ Лукрецій та ін. Два кратери — Дедал і Ікар — названі за іменами батька та сина, героїв давньогрець­кого міфу, який відображає одвічну мрію людини про опанування космічного простору. Близько 50 назв утворень на Місяці пов’язані з Україною.

 

Як відомо, за допомогою радянських космічних апаратів досконаліше вивчено західний сектор зворотного боку Місяця, а за допомогою американських — східний. Відповідно найбільші утворення в цих регіонах дістали назви Море Москви та Аполлон. Остання назва присвоєна на честь програми США по висадці людини на Місяць. Навколо Моря Москви та місцевості Аполлон є багато маленьких кратерів, частина яких названа на честь померлих всесвітньо відомих діячів науки різних країн. Низку кратерів в районі Моря Москви названо іменами радянських космо­навтів (Комаров, Беляєв, Добровольський, Пацаєв) а в районі місцевості Аполлон — іменами американських космонавтів (Гріссом, Уайт, Чаффі). Один з найбільших кратерів недалеко Моря Мрії названий ім’ям Ю. О. Гагаріна — першої людини, що побувала на навколоземній орбіті.

 

Успіхи в дослідженні Місяця, Марса, а згодом і інших тіл Сонячної системи за допомогою космічних апаратів призвели до активізації діяльності МАС стосовно перегляду, розширення і вдосконалення позаземної номенклатури. Перш за все це стосувалось Марса. Ще в 1958 р. МАС з подачі її спеціального комітету під головуванням французького астронома А. Дольфюса затвердила назви 128 альбедо деталей (світлі, темні та кольорові утворення), які можна було спостерігати через наземні телескопи. Ці назви стали основою системи номенклатури Марса, розвину­тої наприкінці XIXст. італійським астрономом Дж. В. Скіапареллі та на початку XXст. французьким астрономом грецького походження Е. Антоніаді.

 

У 1970 р. була створена робоча група з номенклатури Марса, а в 1973 р., на Генеральній Асамблеї МАС, що проходила в Сіднеї (Австралія), враховуючи стрімкий розвиток космічних досліджень, номенклатурна група МАС була реор­ганізована і розширена. Була створена спеціальна Робоча група з номенклатури планетної системи (РГНПС). Для проведення попередньої роботи з вибору назв нових деталей на планетах було створено 5 тематичних груп стосовно назв відповідно на: Місяці, Меркурії, Венері, Марсі та зовнішніх планетах і їхніх супутниках. В 1984 р. була сформована шоста тематична група для проведення аналогічної роботи стостовно назв на астероїдах і кометах.

 

Рішенням МАС встановлена єдина система номенклатурних позначень деталей рельєфу на поверхні планет, їхніх супутників і астероїдів за допомогою латинських термінів. В табл. 1 дається перелік латинських позначень основних форм рельєфа на планетах та їхнє еквівалентне позначення в українській термінології.

 

Для забезпечення об’єктивності при встановленні назв та з метою усунення небажаних тлумачень у номенклатурі планет та їхніх супутників не використовують імена людей сьогодення, політичних, релігійних діячів та воєнних полководців, за винятком діячів древніх релігій, що нині не існують. Як виняток, кратер Аббот на Місяці був названий на честь 100-річчя від дня народження американського астронома Ч.Г. Аббота, яке відмічалось в 1972 р. (помер в 1973 р.). Крім того, на карті зворотного боку Місяця можна знайти назви на честь шести радянських та шести американських космонавтів, які були першими в тому чи іншому космічному експерименті. Кратери Титов, Ніколаєв, Терешкова, Феоктистов, Леонов та Шата-лов розташовані в районі Моря Москви. Кратери Андерс, Борман, Ловелл названі на честь астронавтів космічного корабля «Аполлон-8», що першими облетіли Місяць. Ці кратери знаходяться біля місцевості Аполлон. Іменами космонавтів Н. Армстронга, Е. Олдріна та М. Коллінза, які першими висадились на місячну поверхню, названі три кратери на видимому боці Місяця поблизу точки висадки в Морі Спокою. Зважаючи на те, що ці кратери дуже малі, і їх неможливо показати на звичайних місячних картах, для місця посадки КК «Аполлон-11» затверджено назву Стоянка Спокою. Затверджені також назви Затока Лунника та Рівнина Примісячення в місцях перших твердої та м’якої посадок радянських космічних станцій (відповідно «Луна-2» і «Луна-9»).


 

 

Процедура присвоєння найменувань об’єктів на планетах така.

 

Пропозиції наукових чи громадських колективів, організацій і окремих вчених збираються і систематизуються відповідною Тематичною групою, яка готує так звані «пропоновані» найменування. Ці рекомендації розглядає РГНПС, після чого запро­поновані назви вважаються «схваленими». Потім найменування розглядаються Виконкомом МАС і вони у випадку схвалення переходять в розряд «тимчасових» назв об’єктів. Остаточне затвердження відбувається на Генеральній асамблеї МАС (проходять через кожні три роки), після чого найменування класифікуються як «прийняті» МАС.

 

При встановленні найменувань відповідні Тематичні номенклатурні групи керуються певними принципами, схваленими МАС, а саме:

  1. Номенклатура як робочий інструмент повинна бути простою, ясною та однозначною.
  2. Кількість найменувань на кожному об’єкті повинна бути мінімальною і визначатися майбутніми задачами наукових досліджень.
  3. Необхідно уникати дублювання одного і того ж імені для двох і більше об’єктів, хоча можуть бути (і бувають) винятки.
  4. Вибрані індивідуальні назви повинні виражатися одним словом на мові країни походження. Для різних алфавітів потрібно приводити транслітерацію і вимову, але не варто перекладати назву з однієї мови на іншу.
  5. По можливості теми, встановлені в ранній номенклатурі Сонячної системи, повинні бути використані і розширені.
  6. Номенклатура Сонячної системи повинна бути міжнародною у її виборі назв. Всі рекомендації, пропоновані національними комітетами МАС, повинні розглядатись, але остаточний вибір назв є обов’язком МАС. [РГНПС підтримує справедливий вибір імен з етнічних груп/країн на кожній карті; проте перевага надається пропозиціям з країн, які планували той чи інший космічний експери­мент].
  7. Жодні назви, які мають політичне, військове (воєнне) чи релігійне значення, не повинні використовуватись, за винятком імен політичних діячів до XIXст.
  8. Вшанування пам’яті окремих особистостей на планетних тілах не повинно бути метою саме по собі, але може бути передбаченим для окремих постатей високого і незаперечного міжнародного авторитету. (Таке вшанування може здійс­нюватись не раніше ніж через 3 роки після сметрі Персони).
  9. При наявності більше однієї орфографії назви, віддається перевага орфог­рафії персони, чи використовуються вживані в авторитетних посиланнях. Діа­критичні знаки є необхідною частиною назви і повинні використовуватись.
  10. Номенклатура кільцевих утворень в Сонячній системі, а також назви для нових відкритих супутників відпрацьовуються при спільному обговоренні РГНПС і відповідною Комісією МАС. Назви супутникам не призначаються, доки не будуть досить надійно визначені їхні орбітальні елементи, або ототожнені на них певні деталі.

Таблиця 1

 

Терміни деталей рельєфу на поверхнях тіл Сонячної системи

 

Латинський термін Український  термін Визначення
Catena (catenae) Катена Низка кратерів
Chasma (chasmata) Каньйон Глибока, крутосхильна западина
Crater (craters) Кратер Западина округлої форми (кратер)
Dorsum (dorsa) Гребінь Лінійне узгір’я звивистої форми
Fossa (fossae) Борозна Довга, вузька, неглибока западина
Labyrinthus (labyrinthi) Лабіринт Комплекс вузьких перехрещених западин
Lacus** Озеро Невелика рівнина
Mare (maria)** Море Велика округла рівнина
Mensa (mensae) Столова гора Скеля з плоскою вершиною
Mons (montes) Гора (гори)

Крупне підвищення (Mons) чи пасмо гір

(Montes)

Oceanus**

Океан Дуже велика темна область на Місяці (Океан Бур)
Palus** Болото Невеличка рівнина
Patera (paterae) Патера Неправильної форми кратер або низка схожих утворень
Planitia (planitiae) Рівнина Рівна низовинна область
Planum (plana) Плато Плоскогір’я
Promontorium** Мис
Regio (regiones) Регіон Великі області, які виділяються серед інших певними ознаками
Rima (rimae)** Тріщина
Rupes Круча Крутий схил, урвище
Terra (terrae) Земля (землі) Широке підвищення з пересіченим рельєфом
Tessera (tesserae) Тесера Черепицеподібне полігональна місцевість

Sinus

Затока Невеличка рівнина
Tholus (tholi) Купол Невелика куполоподібна гора чи пагорб
Undae Дюна
Vallis Vallis Долина
Vastitas (vastitates) Широка рівнина Велика за площею рівнина

*   В дужках наводиться назва в множині.

** Терміни, які застосовуються лише на Місяці.

 

У табл. 2 наведено категорії назв деталей, встановлені згідно із зазначеними вище принципами для планет земної групи, супутників планет та астероїдів, топографія яких вивчена за допомогою космічних апаратів та наземних телескопів.

Таблиця 2

 

Категорії назв деталей рельєфу на поверхнях тіл Сонячної системи

  

Деталі рельєфу Принцип встановлення назв

Кратери

Гори

Рівнини

Кручі

Долини

МЕРКУРІЙ

Відомі діячі літератури і мистецтва

Саloris Моntes (Спекотливі Гори)

Назва Меркурія (планети чи богів) різними мовами

Назви дослідницьких кораблів-відкривачів нових земель

Радіотелескопи світу

Кратери (патери):

   діаметром понад 20 км діаметром до 20 км

Долини:

   шириною понад 400км

   шириною до 400 км

Рівнини

Інші деталі

ВЕНЕРА

Відомі жінки світу

Жіночі імена

Назва Венери різними мовами

Богині річок у різних народів

Героїні міфів народів світу

Різні богині (неба, полювання, достатку, долі, ко­хання, пустелі, домашнього вогнища тощо) в уяві різних народів

Кратери:

   великі

   малі

Моря, болота, затоки, озера

Гори, пасма гір, миси, гребені Долини, тріщини, катени

МІСЯЦЬ

Відомі вчені

Власні імена та літери латинської і грецької абеток Латинські терміни, які описують погоду і інші абст­рактні поняття

Земні назви або за назвами найближчих кратерів

За назвою найближчих деталей

МАРС

Кратери:

   великі

  

   малі

Долини:

   великі

   малі

Інші деталі

ДЕЙМОС

ФОБОС

МАРС І ЙОГО СУПУТНИКИ

Вчені, які внесли вклад у вивчення Марса, а також письменники та інші діячі, творчість яких має відношення до Марса.

Населені пункти світу з населенням до 100000 чол.

Назва Марса різними мовами світу

Класичні чи сучасні назви земних річок

назви альбедо деталей (світлі, темні, кольорові пля­ми) з карт Скіапареллі і Антоніаді

Автори, які писали про супутники Марса

Вчені, зайняті відкриттям супутників Марса та вив­ченням їхньої динаміки і властивостей

ІДА

Кратери

Гребені

Регіони

ДАКТИЛЬ

Кратери

ГАСПРА

Кратери

Регіони

МАТИЛЬДА

Кратери

ЕРОС

   Кратери

   Регіони

   Гребені

АСТЕРОЇДИ

Печери і гроти світу

Учасники космічного проекту «Галілео»

Відкривач Іди і місця, які з цим асоціюються

Пальці Іди

Курорти світу

Відкривач Гаспри, учасники проекту «Галілео»

Кам’яновугільні басейни світу

Міфологічні і легендарні назви еротичної природи

Відкривач Ероса

Вчені, які внесли вклад у дослідження і вивчення Ероса

АМАЛЬТЕЯ, ГЕБА

ІО

   Гори

   Інші деталі

ЄВРОПА

ГАНІМЕД

   Регіони

   Інші деталі

КАЛЛІСТО

   Великі кільцеві деталі

   Кратери, катени

СУПУТНИКИ ЮПІТЕРА

Люди і місця, що асоціюються з міфами про Амальтею і Гебу

Місця, що асоціюються з міфом про Іо

Вогонь, Сонце, грім, вулкани, міфічні ковалі тощо

Місця, які асоціюються з кельтськими і європейськими міфами (кельтські боги і герої).

Астрономи, які відкрили супутники Юпітера

Боги і герої єгипетських міфів

Помешкання богів і героїв

Герої і героїні північних міфів

ЯНУС, ЕПІМЕТЕЙ

МІМАС

ЕНЦЕЛАД

ТЕФІЯ

ДЮНА

РЕЯ

ТИТАН

ГІПЕРІОН

ЯПЕТ

ФЕБА

СУПУТНИКИ САТУРНА

Персонажі міфів різних народів про близнюків

Персонажі кельтських легенд про короля Артура і лицарях Круглого солу (за романом Т. Мелорі «Смерть Артура»)

Персонажі і місця з арабської казки «Тисяча і одна ніч»

Персонажі і місця з поеми Гомера «Одіссея»

Персонажі і місця з поеми Вергілія «Енеїда»

Персонажі міфів різних (переважно азіатських) на­родів про створення світу

Назви древніх витіснених культур

Персонажі міфів різних народів про Сонце і Місяць Персонажі і місця з французької героїчної епопеї «Пісня про Роланда»

Народ, який асоціюється з Фебою, островами грецького архіпелагу

ПАК

МІРАНДА

АРІЕЛЬ

УМБРІЕЛЬ

ТИТАНІЯ

ОБЕРОН

МАЛІ СУПУТНИКИ

СУПУТНИКИ УРАНА

Злі духи

Персонажі та місця з п’єс Шекспіра

Світлі духи

Темні духи

Жіночі персонажі з п’єс Шекспіра

Шексшрівські трагічні персонажі

Шекспірівські персонажі

ПРОТЕЙ

ТРИТОН

НЕРЕЇДА

МАЛІ СУПУТНИКИ

СУПУТНИКИ НЕПТУНА

Водяні духи, боги і богині (грецькі і римські назви)

Водяні назви (водяні духи, земні джерела, гейзери, водяні істоти)

Окремі нереїди (німфи)

Боги і богині, які асоціюються з Нептуном (Посейдоном) та міфологічними водними істотами

ПЛУТОН Підземні божества

 

 

Джерело: Астрономічний календар 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1