Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці

16 квітня 2024

 

Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.

Докладніше:

Астрономи виявили сильні магнітні поля біля чорної діри в центрі Молочного Шляху

27 березня 2024

 

Нове зображення, отримане за допомогою Телескопа горизонту подій (Event Horizon Telescope, EHT), дало змогу виявити сильні та впорядковані магнітні поля, що виходять по спіралі від краю надмасивної чорної діри Стрілець A* (Sgr A*). На новій світлині «монстра», що ховається в серці галактики Молочний Шлях, якого вперше спостерігали у поляризованому світлі, науковці побачили структуру магнітного поля, разюче схожу на аналогічну структуру в чорної діри у центрі галактики M87. Це свідчить про те, що наявність сильного магнітного поля може бути спільною ознакою всіх чорних дір. Виявлена схожість також натякає на існування невидимого струменя (джета) в Sgr A*. Результати дослідження оприлюднені в The Astrophysical Journal Letters.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Телескопи «Кек-І» та «Кек-ІІ»

 

Два американські телескопи-рефлектори «Кек-І» і «Кек-ІІ», які належать Каліфорнійському технологічному інститутові й Каліфорнійському університету, розміщено в обсерваторії ім. В. Кека (схил згаслого вулкана Мауна-Кеа, Гавайї, висота 4123 м). Телескопи названо на честь Вільяма Кека, який дав 130 млн доларів на їх будівництво. Головні дзеркала телескопів, що мають у діаметрі 10 м, складено з 36 шестикутних сегментів, кожним з яких керує комп’ютерна система. Роздільна здатність телескопів становить 0,04. Використання обох інструментів як інтерферометра (відстань між ними дорівнює 85 м) дасть змогу дістати розділення до 0,005. Монтування телескопів альтазимутальне, вага по 270 т. Спостереження проводяться як в прямому фокусі (відносний отвір 1/1,75), так і у фокусі Кассегрена (відносні отвори 1/15; 1/25). Перші спостереження на телескопі «Кек-І» здобуто 1992 р., на «Кек-ІІ» — 1996 р.

 

Телескоп Гоббі—Еберлі

 

Телескоп Гоббі—Еберлі (на честь Вільяма Гоббі й Роберта Еберлі, в англомовній літературі thе Ноbbу-Еbеrlу Теlеsсоре, НЕТ) входить до складу Мак-Дональдської обсерваторії, розташованої на горі Фолкс (Техас, США, висота 2002 м). Побудований спільними зусиллями Техаського університету й кількох університетів США та Німеччини, телескоп був уведений в дію 1997 р. Головне шестикутне дзеркало, розміром 11x10 м й радіусом кривизни 26 м, складається з 91 шестикутного сегмента. Робоче поле телескопа 9,2 м. Дзеркало жорстко зафіксовано під кутом 35° до зеніту, але встановлено на конструкції, що може обертатись по азимуту в будь-якому напрямі. Рухоме вторинне дзеркало дає змогу спостерігати до 70% площі неба в точці наведення телескопа. Інструмент призначено для спектроскопічних спостережень, які проводяться в первинному фокусі й фокусі Ґрегорі (відносні отвори телескопа 1/1,4; 1/4,7). Вага телескопа 100 т.

 

Телескопи «Джеміні -1» та «Джеміні -2»

 

Телескопи-близнюки «Джеміні» стали результатом 10-річного співробітництва науковців й інженерів семи країн світу: Аргентини, Австралії, Бразилії, Канади, Чилі, Великої Британії й США. Телескопи розміщено по обидва боки екватора — Північний «Джеміні» встановлено в обсерваторії Мауна-Кеа (Гавайї, висота 4200 м), Південний — у Серра-Пачон (Чилійські Анди, висота 2700 м). Вони дають змогу повністю досліджувати північну й південну півкулі неба в оптичному й інфрачервоному діапазонах. У конструкції телескопів використано оптичну систему Річі—Кретьєна й альтазимутальне монтування. Тонке головне дзеркало кожного з телескопів (діаметр 8,1 м) працює в режимі активного контролю за формою його поверхні. Відносний отвір телескопів становить 1/16. Куполи башт заввишки 46 м мають у діаметрі 36 м. Інструменти введено в дію 2000 р. (Північний «Джеміні») і 2001 р. (Південний «Джеміні»).

 

Телескоп «Субару»

 

Гордість Японії — телескоп-рефлектор «Субару» (з японської перекладається як «Плеяди», в англомовній літературі Subaru Теlеsсоре) — розпочав свою роботу 1999 р. Він розміщений в обсерваторії Мауна-Кеа (4200 м над рівнем моря, Гавайї). Цей інструмент — найбільший у світі телескоп із суцільним дзеркалом, діаметр якого становить 8,2 м. Під час спостережень форма дуже тонкого дзеркала контролюється й коректується 261 датчиком — це забезпечує високу якість зображення. Циліндричний купол башти, яким керує комп’ютер, компенсує температурну турбулентність. Роздільна здатність «Субару» становить 0,2. Телескоп призначено для роботи в оптичному й інфрачервоному діапазонах. В основі інструмента — оптична система Річі—Кретьєна, він має альтазимутальне монтування. Зображення утворюється в первинному фокусі (відносний отвір 1/1,8), у фокусах Кассегрена (1/12,2) і Несміта (1/12,6).

 

Дуже великий телескоп

 

Дуже великий телескоп (в англомовній літературі Very Large Теlеsсоре, VLT), спроектований і реалізований Європейською південною обсерваторією, складається з чотирьох телескопів діаметром 8,2 м. Цю найбільшу у світі систему оптичних телескопів розташовано в Чилі на горі Серро-Паранал (висота 2635 м). Усі чотири телескопи можуть працювати в режимі інтерферометра з наддовгою базою, утворюючи таке саме зображення, яке може дати інструмент із дзеркалом діаметром 16,4 м. При цьому в ближньому інфрачервоному діапазоні досягається розділення 0,05. Тонке лите головне дзеркало телескопа контролюється й керується адаптивною оптикою. У конструкції телескопів застосовано оптичну систему Річі—Кретьєна й альтазимутальне монтування. Спостереження проводяться в фокусах Кассегрена, Несміта й куде. Відносні отвори телескопів становлять 1/13,5 та 1/15.

 

Великий бінокулярний телескоп

 

Великий бінокулярний телескоп (в англомовній літературі the Large Віnосulаr Теlеsсоре, LВТ) споруджують на горі Грехем (Аризона, США, висота 3170 м) в Маунт-Грехемській міжнародній обсерваторії. Телескоп є сумісним проектом Аризонського університету й Арчетрійської астрофізичної обсерваторії (Флоренція, Італія). Телескоп складатиметься з двох 8,4-м параболічних дзеркал, змонтованих на одному кріпленні. Відстань між дзеркалами 14,4 м. Поверхня дзеркал — мозаїчна, з розмірами сегментів 91 см. Для зміни поверхні одного дзеркала використовуються 672 датчики-штовхачі. Відносний отвір дзеркал 1/1,14. Бінокулярний пристрій зробить роздільну здатність цього інструмента еквівалентною розділенню 23-м телескопа. Перше дзеркало телескопа встановлено у квітні 2004 р.

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1