Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Астрономи виявили, що дані від «Вебба» суперечать моделям реіонізації

11 жовтня 2024

 

Реіонізація — це критичний період, коли перші зорі та галактики змінили фізичну структуру свого довкілля, а згодом і всього Всесвіту. Загальноприйняті теорії стверджують, що ця епоха закінчилася приблизно через 1 мільярд років після Великого Вибуху. Однак, якщо розрахувати цю віху за допомогою даних спостережень космічного телескопа Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope, JWST), реіонізація завершилася б принаймні на 350 мільйонів років раніше, ніж очікували досі астрономи. Про це йдеться в новій статті, опублікованій у Monthly Notices of the Royal Astronomical Society: Letters.

Докладніше:

Космічна дивина: знайдено найдальшу галактику з диском, що обертається

07 жовтня 2024

 

Дослідники виявили найвіддаленішу галактику схожу на Молочний Шлях. Ця спіральна галактика під назвою REBELS-25 здається такою ж упорядкованою, як і сучасні галактики, але ми бачимо її такою, якою вона була, коли вік Всесвіту становив лише 700 мільйонів років. Це дивно, оскільки, згідно з поточним розумінням формування галактик, очікується, що такі ранні галактики мають бути більш хаотичними. Обертання та структуру REBELS-25 виявлено за допомогою Великої міліметрової/субміліметрової антени Атакама (Atacama Large Millimeter/submillimeter Array, ALMA), партнером якої є Європейська південна обсерваторія (European Southern Observatory, ESO).

Докладніше:

Інші новини

Читати всі новини

Пошук інформації на порталі

 

Анґстрем Йонас Андерс (13.VIII.1814 — 21.VI.1874)

 

Angstrem

 

Шведський фізик і астроном Андерс Йонас Анґстрем народився 13 серпня 1814 р. у м. Медельпад. Закінчивши (1839) університет в м. Уппсала, став у ньому до роботи (з 1858 р. ― професор, завідувач кафедри фізики), а з 1843 р. й в Уппсальській астрономічній обсерваторії, яка належить університету. Упродовж 1870—1871 рр. був його ректором університету в Уппсалі.

 

Галузь наукових інтересів Андерса Анґстрема ― спектральні дослідження Сонця. Виявив (1861) водень в атмосфері Сонця. Уклав (1868) атлас спектральних ліній сонячного світла з розподілом ліній в одну десятимільйонну (10-10 м) міліметра (ця величина одержала назву «ангстрем»). А. Анґстрем ― один із засновників спектроскопії.

 

На честь науковця названо кратер на Місяці та астероїд.

 

Андерс Йонас Анґстрем помер 21 червня 1874 р. у м. Уппсала (Швеція).

 

 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог. 

astrospadok ua

afisha 1