Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Космічна дивина: знайдено найдальшу галактику з диском, що обертається

07 жовтня 2024

 

Дослідники виявили найвіддаленішу галактику схожу на Молочний Шлях. Ця спіральна галактика під назвою REBELS-25 здається такою ж упорядкованою, як і сучасні галактики, але ми бачимо її такою, якою вона була, коли вік Всесвіту становив лише 700 мільйонів років. Це дивно, оскільки, згідно з поточним розумінням формування галактик, очікується, що такі ранні галактики мають бути більш хаотичними. Обертання та структуру REBELS-25 виявлено за допомогою Великої міліметрової/субміліметрової антени Атакама (Atacama Large Millimeter/submillimeter Array, ALMA), партнером якої є Європейська південна обсерваторія (European Southern Observatory, ESO).

Докладніше:

Створено найдокладнішу інфрачервону мапу Молочного Шляху

26 вересня 2024

 

Астрономи оприлюднили величезну інфрачервону мапу Молочного Шляху, яка містить понад 1,5 мільярда об’єктів — найдокладнішу з коли-небудь створених. За допомогою телескопа VISTA Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO), наукова група спостерігала за центральними районами нашої галактики понад 13 років. Було отримано 500 терабайтів даних — це найбільший спостережний проєкт, який коли-небудь здійснювали за допомогою телескопа ESO.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Астрономія — спостережна наука (короткий вступ до розділу)

 

Сучасна наука не може пояснити вроджений потяг окремих людей (на земній кулі їх є сотні тисяч, а можливо й більше) до зоряного неба. Хай там як, але відкривши одного разу для себе незбагненну красу нічного неба, усвідомивши інтерес до його принад, такі люди залишаються відданими своєму захопленню все життя. Хтось із них, зрештою, обирає професію астронома, але для більшості вивчення зоряного неба лишається цікавим заняттям, якому вони віддають вільний від роботи і повсякденних справ час.

 

Вивчення зоряного неба та його об’єктів зводиться, врешті-решт, до виконання астрономічних спостережень. Вони, на відміну від простого (зазвичай, випадкового й попередньо не мотивованого) споглядання, є цілеспрямованими: спостерігач знає, що буде спостерігати (об’єкт спостереження), коли (час спостережень) і де (місце спостереження). Дуже велике значення нині має оснащення, яким може скористатися спостерігач. Під оснащенням маємо на увазі не лише оптичні інструменти (біноклі, телескопи), але й приймачі зображення (фотоапарати, CCD-камери) чи спеціальні прилади, а також комп’ютер, доступ до Інтернету й навіть автомобіль.

 

З огляду на все це, а також зважаючи на глибину інтересу до зоряного неба, можна запропонувати кілька варіантів астрономічних спостережень як для початківців-прихильників нічного неба, так і для досвідчених аматорів астрономії. Далі про це докладніше.

 

Візуальні спостереження зоряного неба. Найпростішими у всіх відношеннях (наприклад, без оптичних інструментів) є спостереження, які зазвичай люди виконують в місці свого проживання. Такі спостереження є неодмінним початковим етапом для кожного, хто планує далі регулярно спостерігати небесні об’єкти. Вони дозволяють вивчити зоряне небо загалом — запам’ятати фігури сузір’їв і розташування в них яскравих зір, скласти уявлення про вигляд зоряного неба в різні пори року, про вигляд планет і Місяця тощо. Візуальні спостереження краще виконувати разом з тими, хто вже добре знає зоряне небо. Ще одна обов’язкова умова — читати (мати «під рукою») путівники зоряним небом, мапи й атласи зоряного неба, загалом книжки з астрономії.

 

Для початкових візуальних спостережень не дуже сильною завадою є штучне освітлення, що «засвічує» нічне небо. Звісно, світлове забруднення для астрономічних спостережень, як аматорських, так і професійних, нині є суттєвою проблемою. Але відмовити собі в задоволенні побачити навіть сильно засвічене зоряне небо не дозволить жоден справжній його шанувальник. Тож намагайтеся спостерігати за будь-яких умов! Бажано, якщо є така можливість, відвідувати місця, де нічне небо не спотворене яскравим штучним освітленням. Доцільно планувати такі поїздки зважаючи на окремі астрономічні явища, наприклад, зорепади чи ночі, коли на небі немає яскравого Місяця (фаза молодого Місяця) тощо.

 

Хоча в Україні досі немає парків нічного неба (див. ст. «Парки і заповідники темного неба»), але ще є багато місць, де зоряне небо можна бачити в його майже первозданній красі. Знайдіть таке місце для себе! Туди ви будете їздити й тоді, коли будете мати власний телескоп.

 

Астрономічні спостереження з допомогою власного телескопа чи бінокля є наступним етапом (після візуальних спостережень) розвитку інтересу до зоряного неба. Ще відносно недавно придбати в Україні телескоп було непросто, але нині проблема, мабуть, тільки в коштах: продавці пропонують телескопи (як варіант — біноклі) на будь-який «смак».

 

Головне, на що варто звернути увагу, обираючи телескоп, наявність у вподобаної вами моделі часового ведення (найдешевші телескопи його не мають). Відсутність «часовика» не впливає на оптичні характеристики телескопа, тому візуальні спостереження на ньому можна виконувати і з допомогою ручного ведення. Але телескоп без часового механізму суттєво обмежить ваші можливості тоді, коли у вас виникне бажання розпочати фотографічні спостереження. А таке бажання у вас обов’язково виникне.

 

Якісний, з хорошими характеристиками, телескоп — річ дорога (маємо на увазі не лише кошти). Він потребує обережного поводження з ним, спеціального догляду, окремого місця розташування (балкони — не найкращий варіант). Тому перед тим, як зважитися на придбання телескопа, дуже добре обміркуйте навіщо він вам потрібен. Тим паче, що зараз вже існують альтернативи вашому власному телескопу. Ці альтернативи створив Інтернет і телескопи з віддаленим доступом (див. ст. «Телескопи з віддаленим доступом (Інтернет-телескопи)»). Насправді щодо астрономічних спостережень ми маємо якісно нову ситуацію. Майже всі нинішні Інтернет-телескопи потужніші за ті, які може собі дозволити звичайний аматор астрономії. Вони обладнані цифровими приймачами, а також спеціальними фільтрами. Окрім цього, їх встановлено в місцях з хорошим астрокліматом (зазвичай це території сучасних астрономічних обсерваторій).

 

Спостерігати об’єкти зоряного неба з допомогою власного телескопа чи використати телескоп з віддаленим доступом — це кожен має вирішити для себе сам. Важливо, зрештою, що в цій справі вже є вибір і що астрономічні спостереження стали значно доступнішими для широкого загалу шанувальників зоряного неба.

 

Якраз для такого загалу призначені онлайн трансляції найцікавіших астрономічних явищ (сонячні й місячні затемнення, астероїди, комети, метеоритні потоки) і подій, пов’язаних з науковими дослідженнями, наприклад, посадка космічних апаратів на різні небесні тіла. Ці події висвітлюють не лише такі відомі й потужні організації як NASA і ESA (Європейське космічне агентство), але й організації, що мають телескопи з віддаленим доступом (наприклад, Slooh та iTelescope.net ), чи навіть деякі аматорські обсерваторії. Їх уможливив розвиток інформаційно-комунікаційних технологій, головно, комп’ютерів, Інтернету й цифрових приймачів зображення.

 

Отже, якщо спостерігати астрономічне явище «наживо» з якихось причин ви не можете, тоді в пригоді можуть стати якраз ось такі онлайн трансляції. Звісно, ви маєте заздалегідь знати як про саме явище, так і про те, де і хто його буде транслювати (про це організатори зазвичай широко інформують через свої та інші спеціалізовані астрономічні сайти).

 

Далі докладніше читайте, будь ласка, про:

 

Парки і заповідники темного неба

 

Телескопи з віддаленим доступом (Інтернет-телескопи)

 

Онлайн трансляції астрономічних явищ.

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1