Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Надмасивні чорні діри незабаром після Великого Вибуху: як вони сформувалися?

24 березня 2020

Їхня маса в мільярди разів більша, ніж у Сонця: що уможливило появу надмасивних чорних дір, які спостерігали нещодавно, коли Всесвіту, вік якого нині 14 мільярдів років, було «лише» 800 мільйонів років? Для астрофізиків формування цих космічних монстрів за такий короткий час — справжня наукова головоломка, яка ставить важливі питання щодо сучасних знань про розвиток цих небесних тіл.

Докладніше:

Виявлено екзопланету, де йдуть залізні дощі

11 березня 2020

Дослідники, які працюють з Дуже великим телескопом (Very Large Telescope, VLT) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO), спостерігали надзвичайну планету. На думку науковців на ній ідуть дощі із заліза. Упродовж світлої частини доби температура на цій надгарячій гігантській екзопланеті піднімається вище 2400 градусів Цельсія. За такої температури відбувається випаровування металів. Сильний вітер переносить пари заліза на холодніший нічний бік планети, де вони конденсуються в краплі заліза.

 

На цій ілюстрації показано вигляд екзопланети WASP-76b вночі. На денному боці дуже гарячої гігантської екзопланети температура піднімається вище 2400 градусів Цельсія. Цього достатньо для випаровування металів. Сильний вітер переносить пари заліза на холодніший нічний бік, де вони конденсується в краплі заліза. У лівій частині зображення видно термінатор — межу, що розділяє денний і нічний боки екзопланети. Фото з сайту www.eso.org.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Бессель Вільгельм Фрідріх (22.VII.1784 — 17.III.1846)

 

Bessel 

Німецький астроном і геодезист Фрідріх Вільгельм Бессель народився 22 липня 1784 р. в м. Міндені. В юнацькі роки був астрономом-аматором (1804 р. самостійно обчислив орбіту комети Галлея). З 1806 р.працював асистентом однієї приватної обсерваторії, а через чотири роки був запрошений у Кеніґсберг для організації нової астрономічної обсерваторії, директором якої він був до останніх років свого життя.

 

Ф. Бессель належить до когорти науковців — основоположників астрометрії. Він розробив теорію помилок інструмента і послідовно втілював у життя ідею щодо потреби вносити відповідні поправки в результати спостережень.

 

Бесселя вважають одним з найвизначніших астрономів-спостерігачів. Протягом 1821—1833 рр. на встановленому ним меридіанному колі він виконав спостереження понад 75000 зір. Першим визначив паралакс зорі (61 Лебедя). Спостерігаючи впродовж низки років яскраві зорі Сиріус і Проціон, встановив у 1844 р., що рух цих зір у просторі відбувається не по прямій, а по хвилястій лінії. Бессель висловив припущення, що кожна з цих зір має невидимого супутника, інакше, це системи з двох тіл, що обертаються навколо спільного центрамас. Таке припущення було підтверджене в 1862 р. відкриттям супутника Сиріуса, а в 1896 р. і супутника Проціона.

 

Фрідріх Вільгельм Бессель помер помер 17 березня 1846 р. у Ке́ніґсберзі.

 

Докладніше про Фрідріха Вільгельма Бесселя

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1