Бессель Вільгельм Фрідріх

Останні новини

Вебб розкриває нові деталі та таємниці полярного сяйва Юпітера

13 травня 2025

Космічний телескоп імені Джеймса Вебба NASA/ESA/CSA зафіксував нові деталі полярних сяйв на найбільшій планеті нашої Сонячної системи. Танцюючі вогні, що спостерігаються на Юпітері, у сотні разів яскравіші за ті, що видно на Землі. Завдяки підвищеній чутливості телескопа Вебба астрономи вивчали ці явища, щоб краще зрозуміти магнітосферу Юпітера.

Полярні сяйва виникають, коли високоенергетичні частинки потрапляють в атмосферу планети поблизу її магнітних полюсів і стикаються з атомами газу. Полярні сяйва на Юпітері не тільки величезні за розміром, але й у сотні разів енергійніші, ніж полярні сяйва на Землі. Тут полярні сяйва викликані сонячними бурями — коли заряджені частинки падають на верхні шари атмосфери, збуджують гази та змушують їх світитися червоним, зеленим та фіолетовим кольором. Тим часом Юпітер має додаткове джерело своїх полярних сяйв; сильне магнітне поле газового гіганта захоплює заряджені частинки з навколишнього середовища. Це включає не лише частинки сонячного вітру, але й частинки, що викидаються в космос його супутником Іо, відомим своїми численними та великими вулканами.

Бессель Вільгельм Фрідріх (22.VII.1784 — 17.III.1846)

Bessel

Німецький астроном і геодезист Фрідріх Вільгельм Бессель народився 22 липня 1784 р. в м. Міндені. В юнацькі роки був астрономом-аматором (1804 р. самостійно обчислив орбіту комети Галлея). З 1806 р.працював асистентом однієї приватної обсерваторії, а через чотири роки був запрошений у Кеніґсберг для організації нової астрономічної обсерваторії, директором якої він був до останніх років свого життя.

Ф. Бессель належить до когорти науковців — основоположників астрометрії. Він розробив теорію помилок інструмента і послідовно втілював у життя ідею щодо потреби вносити відповідні поправки в результати спостережень.

Бесселя вважають одним з найвизначніших астрономів-спостерігачів. Протягом 1821—1833 рр. на встановленому ним меридіанному колі він виконав спостереження понад 75000 зір. Першим визначив паралакс зорі (61 Лебедя). Спостерігаючи впродовж низки років яскраві зорі Сиріус і Проціон, встановив у 1844 р., що рух цих зір у просторі відбувається не по прямій, а по хвилястій лінії. Бессель висловив припущення, що кожна з цих зір має невидимого супутника, інакше, це системи з двох тіл, що обертаються навколо спільного центрамас. Таке припущення було підтверджене в 1862 р. відкриттям супутника Сиріуса, а в 1896 р. і супутника Проціона.

Фрідріх Вільгельм Бессель помер помер 17 березня 1846 р. у Ке́ніґсберзі.

Докладніше про Фрідріха Вільгельма Бесселя