Бессель Вільгельм Фрідріх

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Бессель Вільгельм Фрідріх (22.VII.1784 — 17.III.1846)

Bessel

Німецький астроном і геодезист Фрідріх Вільгельм Бессель народився 22 липня 1784 р. в м. Міндені. В юнацькі роки був астрономом-аматором (1804 р. самостійно обчислив орбіту комети Галлея). З 1806 р.працював асистентом однієї приватної обсерваторії, а через чотири роки був запрошений у Кеніґсберг для організації нової астрономічної обсерваторії, директором якої він був до останніх років свого життя.

Ф. Бессель належить до когорти науковців — основоположників астрометрії. Він розробив теорію помилок інструмента і послідовно втілював у життя ідею щодо потреби вносити відповідні поправки в результати спостережень.

Бесселя вважають одним з найвизначніших астрономів-спостерігачів. Протягом 1821—1833 рр. на встановленому ним меридіанному колі він виконав спостереження понад 75000 зір. Першим визначив паралакс зорі (61 Лебедя). Спостерігаючи впродовж низки років яскраві зорі Сиріус і Проціон, встановив у 1844 р., що рух цих зір у просторі відбувається не по прямій, а по хвилястій лінії. Бессель висловив припущення, що кожна з цих зір має невидимого супутника, інакше, це системи з двох тіл, що обертаються навколо спільного центрамас. Таке припущення було підтверджене в 1862 р. відкриттям супутника Сиріуса, а в 1896 р. і супутника Проціона.

Фрідріх Вільгельм Бессель помер помер 17 березня 1846 р. у Ке́ніґсберзі.

Докладніше про Фрідріха Вільгельма Бесселя