Бовен Спрейґ Айра

Останні новини

Зоряні перемички показують: розвиток ранніх галактик у Всесвіті відбувався набагато швидше, ніж вважалося раніше

24 квітня 2024

Ранні галактики були не такими хаотичними і розвивалися набагато швидше, ніж вважали астрономи раніше.

Це випливає з результатів дослідження, яке «озирнулося» на понад десять мільярдів років назад. Міжнародна група астрономів під керівництвом науковців з Даремського університету, Великобританія, використала космічний телескоп Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope, JWST), щоб знайти докази формування в галактик барів [Бар галактики (англ. bar — перемичка) — складова багатьох спіральних і неправильних галактик, яка лежить у площині диска і має вигляд витягнутого ущільнення із зір і міжзоряного газу.], коли Всесвіту було лише кілька мільярдів років. Результати дослідження опубліковано в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society.

Докладніше:

Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці

16 квітня 2024

Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.

Докладніше:

Бовен Спрейґ Айра (21.XII.1898 — 6.II.1973)

Boven

Американський фізик і астроном Айра Спрейґ Бовен народився 21 грудня 1898 р. в Сенека-Фолз (штат Нью-Йорк). Здобувши (1921) вищу освіту у Чиказькому університеті, протягом 1921—1946 рр. працював у Каліфорнійському технологічному інституті (з 1931 р. — професор фізики). З 1946 р. до 1948 р. очолював обсерваторію Маунт-Вілсон, а упродовж 1948—1964 рр. був директором об’єднаних обсерваторій Маунт-Вілсон і Маунт-Паломар (перший директор цієї обсерваторії).

Галузь наукових інтересів Айри Бовена — туманності, космічні промені, конструювання оптичних приладів, експериментальна спектроскопія. Ототожнив (1927) інтенсивні емісійні лінії в спектрах газових туманностей, що, як вважали, належать невідомому на Землі хімічному елементу «небулію», із забороненими лініями йонів кисню і азоту. Брав участь (1930—1938) у перших експериментах Р. Міллікена з вивчення природи космічних променів і впливу геомагнітних явищ на їх проходження крізь атмосферу Землі. Керував роботами з доведення до робочого стану 5-метрового головного дзеркала Паломарського телескопа, сконструював допоміжне обладнання для цього телескопа.

Навіть після виходу на пенсію (1964) брав участь в роботах з поліпшення оптичних конструкцій декількох великих оптичних приладів, зокрема 100-дюймового телескопа в обсерваторії Лас-Кампанас. На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 3363 Бовен.

Айра Спрейґ Бовен помер 6 лютого 1973 р. в Лос-Анджелесі (США).