Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Read more

Пошук інформації на порталі

 

Бовен Спрейґ Айра (21.XII.1898 — 6.II.1973)

 

Boven 

Американський фізик і астроном Айра Спрейґ Бовен народився 21 грудня 1898 р. в Сенека-Фолз (штат Нью-Йорк). Здобувши (1921) вищу освіту у Чиказькому університеті, протягом 1921—1946 рр. працював у Каліфорнійському технологічному інституті (з 1931 р. — професор фізики). З 1946 р. до 1948 р. очолював обсерваторію Маунт-Вілсон, а упродовж 1948—1964 рр. був директором об’єднаних обсерваторій Маунт-Вілсон і Маунт-Паломар (перший директор цієї обсерваторії).

 

Галузь наукових інтересів Айри Бовена — туманності, космічні промені, конструювання оптичних приладів, експериментальна спектроскопія. Ототожнив (1927) інтенсивні емісійні лінії в спектрах газових туманностей, що, як вважали, належать невідомому на Землі хімічному елементу «небулію», із забороненими лініями йонів кисню і азоту. Брав участь (1930—1938) у перших експериментах Р. Міллікена з вивчення природи космічних променів і впливу геомагнітних явищ на їх проходження крізь атмосферу Землі. Керував роботами з доведення до робочого стану 5-метрового головного дзеркала Паломарського телескопа, сконструював допоміжне обладнання для цього телескопа.

 

Навіть після виходу на пенсію (1964) брав участь в роботах з поліпшення оптичних конструкцій декількох великих оптичних приладів, зокрема 100-дюймового телескопа в обсерваторії Лас-Кампанас. На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 3363 Бовен.

 

Айра Спрейґ Бовен помер 6 лютого 1973 р. в Лос-Анджелесі (США).

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1