де Яґер Корнеліс

Останні новини

Величезне злиття: дослідження виявило докази походження надмасивної чорної діри в центрі Галактики

07 вересня 2024

Походження надмасивних чорних дір, маса яких у мільйон разів перевищує масу Сонця і які містяться в центрі більшості галактик, залишається однією з найбільших космічних таємниць.

Тепер дослідники з Центру астрофізики Невади (NCfA) при Університеті Невади в Лас-Веґасі (UniversityofNevada, LasVegas; UNLV) виявили переконливі докази того, що надмасивна чорна діра в центрі нашої галактики Молочний Шлях, відома як Стрілець A* (SgrA*), ймовірно, є результатом космічного злиття.

Докладніше:

Суперкомп’ютерне моделювання пояснює рентгенівське випромінювання чорних дір

24 серпня 2024

Дослідники з Гельсінського університету досягли успіху в тому, чого прагнули з 1970-х років: пояснили рентгенівське випромінювання з навколишнього середовища чорної діри.

Завдяки докладному суперкомп’ютерному моделюванню, дослідники з Гельсінського університету змоделювали взаємодію між випромінюванням, плазмою та магнітними полями навколо чорних дір. Було виявлено, що хаотичні рухи, або турбулентність, спричинені магнітними полями, нагрівають локальну плазму і змушують її випромінювати.

Докладніше:

де Яґер Корнеліс (н. 9 квітня 1921 р.)

de Yager

Голландський астроном Корнеліс де Яґер народився 9 квітня 1921 р. у м. Ден Бурґ. Закінчивши (1945) Утрехтський університет, став у ньому до роботи — у 1946 р. викладав теоретичну фізику, а протягом 1957—1960 рр. — астрофізику (професор астрофізики у 1960—1986 рр.). Працював (з 1946 р.) також в астрономічній обсерваторії університету (з 1963 р. її директор). 1965 р. очолив Лабораторію космічних досліджень.

Галузь наукових інтересів Корнеліса де Яґера — Сонце й зорі. Побудував модель атмосфери Сонця. Разом з Л. Невеном побудував одні з перших моделей зоряних атмосфер для великого інтервалу ефективних температур і світностей. Для космічних досліджень Сонця й інших небесних тіл сконструював низку приладів для ультрафіолетової спектроскопії (Сонця) і рентгенівського діапазону. Вивчав, на підставі спостережень в радіо- та рентгенівському діапазонах, процеси, що спричиняють утворення сонячних спалахів. Досліджував вплив Сонця (його активності) на майбутнє клімату Землі.

Був головним редактором міжнародних наукових журналів «Solar Physics» (з 1960) і «Space Science Reviews» (з 1961).

У 1970—1973 рр. — генеральний секретар Міжнародного астрономічного союзу, президент КОСПАР (1972—1978 рр і 1982—1986 рр.) і Міжнародної ради наукових союзів (1978—1980).

На честь науковця названо астероїд 3798 de Jager.