Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Read more

Пошук інформації на порталі

 

де Яґер Корнеліс (н. 9 квітня 1921 р.)

 

de Yager 

Голландський астроном Корнеліс де Яґер народився 9 квітня 1921 р. у м. Ден Бурґ. Закінчивши (1945) Утрехтський університет, став у ньому до роботи — у 1946 р. викладав теоретичну фізику, а протягом 1957—1960 рр. — астрофізику (професор астрофізики у 1960—1986 рр.). Працював (з 1946 р.) також в астрономічній обсерваторії університету (з 1963 р. її директор). 1965 р. очолив Лабораторію космічних досліджень.

 

Галузь наукових інтересів Корнеліса де Яґера — Сонце й зорі. Побудував модель атмосфери Сонця. Разом з Л. Невеном побудував одні з перших моделей зоряних атмосфер для великого інтервалу ефективних температур і світностей. Для космічних досліджень Сонця й інших небесних тіл сконструював низку приладів для ультрафіолетової спектроскопії (Сонця) і рентгенівського діапазону. Вивчав, на підставі спостережень в радіо- та рентгенівському діапазонах, процеси, що спричиняють утворення сонячних спалахів. Досліджував вплив Сонця (його активності) на майбутнє клімату Землі.

 

Був головним редактором міжнародних наукових журналів «Solar Physics» (з 1960) і «Space Science Reviews» (з 1961).

 

У 1970—1973 рр. — генеральний секретар Міжнародного астрономічного союзу, президент КОСПАР (1972—1978 рр і 1982—1986 рр.) і Міжнародної ради наукових союзів (1978—1980).

 

На честь науковця названо астероїд 3798 de Jager.

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1