де Яґер Корнеліс

Останні новини

Отримано перший знімок великим планом зорі за межами нашої галактики

21 листопада 2024

«Вперше нам вдалося зробити збільшене зображення зорі, яка перебуває на кінцевому етапі еволюції та міститься в іншій галактиці, тобто за межами Молочного Шляху», — сказав Кейічі Онака (Keiichi Ohnaka), астрофізик з Університету Андреса Белло в Чилі. Знімок зорі WOHG64, що розташована на відстані приголомшливих 160 000 світлових років від нас, отримано завдяки разючій різкості, яку має Дуже великий телескоп-інтерферометр (Very Large Telescope Interferometer, VLTI) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO). Ці спостереження показують: зоря викидає газ і пил на останніх стадіях перед тим, як вона стане надновою.

Докладніше:

Досі бракує доказів утворення великих планет біля легендарної зорі

02 листопада 2024

У фільмі «Контакт» («Contact») 1997 року, адаптованому за романом Карла Саґана 1985 року, головна героїня, вчена Еллі Ерровей (у виконанні актриси Джоді Фостер), вирушає в червоточину, побудовану космічними прибульцями, до зорі Веги. Вона з’являється в сніговій бурі з уламків, що оточують зірку, але явних планет не видно.

Схоже, творці фільму все зробили правильно.

Докладніше:

де Яґер Корнеліс (н. 9 квітня 1921 р.)

de Yager

Голландський астроном Корнеліс де Яґер народився 9 квітня 1921 р. у м. Ден Бурґ. Закінчивши (1945) Утрехтський університет, став у ньому до роботи — у 1946 р. викладав теоретичну фізику, а протягом 1957—1960 рр. — астрофізику (професор астрофізики у 1960—1986 рр.). Працював (з 1946 р.) також в астрономічній обсерваторії університету (з 1963 р. її директор). 1965 р. очолив Лабораторію космічних досліджень.

Галузь наукових інтересів Корнеліса де Яґера — Сонце й зорі. Побудував модель атмосфери Сонця. Разом з Л. Невеном побудував одні з перших моделей зоряних атмосфер для великого інтервалу ефективних температур і світностей. Для космічних досліджень Сонця й інших небесних тіл сконструював низку приладів для ультрафіолетової спектроскопії (Сонця) і рентгенівського діапазону. Вивчав, на підставі спостережень в радіо- та рентгенівському діапазонах, процеси, що спричиняють утворення сонячних спалахів. Досліджував вплив Сонця (його активності) на майбутнє клімату Землі.

Був головним редактором міжнародних наукових журналів «Solar Physics» (з 1960) і «Space Science Reviews» (з 1961).

У 1970—1973 рр. — генеральний секретар Міжнародного астрономічного союзу, президент КОСПАР (1972—1978 рр і 1982—1986 рр.) і Міжнародної ради наукових союзів (1978—1980).

На честь науковця названо астероїд 3798 de Jager.