Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Read more

Пошук інформації на порталі

 

Докладніше про Генрі Дрейпера

 

 

Американський астроном-аматор Генрі Дрепер народився 7 березня 1837 р. (помер 20 листопада 1882 р.). Його батько, відомий на той час фізіолог Джон Дрепер був також астрономом-аматором й увійшов в історію астрономії завдяки тому, що одержав перші фотографії Місяця і спектра Сонця. Щоправда, якість цих знімків, зроблених на пластинках Дагера, була низькою. Вже у 13 років Генрі бере участь у фотографічних експериментах батька. Своєю професією, йдучи за батьком, він обирає медицину. В 1857 р. Дрепер закінчує Нью-Йоркський університет. Генрі тільки 20 років, тому він має рік чекати диплом лікаря. У цей рік Дрепер здійснює подорож до Європи, В Англії він відвідує обсерваторію лорда Росса, яка справила на нього велике враження.

 

Дрепер вирішує теж зайнятися астрономічними спостереженнями. Але головною справою для нього залишається медицина. Повернувшись з Європи, він починає працювати у шпиталі в Бельв’ю, в 1860 р. стає професором природничих наук Нью-Йоркського університету, потім — професором фізіології, хімії та фізики.

 

Водночас Дрепер розпочинає астрономічні дослідження. Він споруджує в передмісті Нью-Йорка Хастінг-он-Хадсопі власну обсерваторію, сам шліфує дзеркала для телескопів. У 1864 р. Дрепер будує рефлектор з дзеркалом діаметром 40 см, а потім і 72-сантиметровий рефлектор (деякий час це був найбільший в США телескоп). За допомогою цих інструментів Дрепер фотографує небесні об’єкти. Він одержує якісні знімки Місяця, що витримували збільшення у 30 разів і могли використовуватись як атлас поверхні Місяця. Але понад за все Дрепера приваблює фотографування спектрів. Найцікавіша особливість їх фотографування полягала у тому, що фотоемульсія виявилася чутливою до ультрафіолетових променів, недоступних оку людини. На фотознімках спектрів Сонця і зір було видно нові ділянки спектра, невідомі лінії та смуги. Дреперу належить відкриття у спектрах Сонця і Веги нових ліній водню — ліній серії Бальмера.

 

У 1876 р. на зміну складному мокрому фотографічному процесу прийшли сухі бромсрібні желатинові пластинки. Крім того, що з ними було зручно працювати, вони давали якісніше зображення. Дрепер фотографує Юпітер, яскраву комету 1881 р., туманність Оріона, одержує фотографії спектрів цих об’єктів. В останні три роки життя інтереси Дрепера зосередилися на вивченні спектрів зір. Він збирався скласти каталог зоряних спектрів, одержав спектри 80 зір, але передчасна смерть — Дреперу було всього 45 років — перервала ці дослідження. Вдова Дрепера передала його інструменти і велику грошову суму Гарвардській обсерваторії для продовження досліджень з фотографування зоряних спектрів.

 

Роботу Дрепера продовжив американський дослідник Е.Ч. Пікерінг, котрий 1890 р. видав каталог, у якому містилися спектри 100 тис. зір. Цей каталог носить ім’я Г. Дрепера. У 1918—1924 ор. вийшов другий каталог Г. Дрепера, у якому було 225 тис. спектрів зір до 10—11-ї величини.

 

Національна Академія наук США заснувала медаль ім. Дрепера, яка присуджується за досягнення в астрономії.

 

Л. О. Колоколова

Джерело: Короткий астрономічний календар 1987

 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1