Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Вебб розкриває нові деталі та таємниці полярного сяйва Юпітера

13 травня 2025

Космічний телескоп імені Джеймса Вебба NASA/ESA/CSA зафіксував нові деталі полярних сяйв на найбільшій планеті нашої Сонячної системи. Танцюючі вогні, що спостерігаються на Юпітері, у сотні разів яскравіші за ті, що видно на Землі. Завдяки підвищеній чутливості телескопа Вебба астрономи вивчали ці явища, щоб краще зрозуміти магнітосферу Юпітера.

Полярні сяйва виникають, коли високоенергетичні частинки потрапляють в атмосферу планети поблизу її магнітних полюсів і стикаються з атомами газу. Полярні сяйва на Юпітері не тільки величезні за розміром, але й у сотні разів енергійніші, ніж полярні сяйва на Землі. Тут полярні сяйва викликані сонячними бурями — коли заряджені частинки падають на верхні шари атмосфери, збуджують гази та змушують їх світитися червоним, зеленим та фіолетовим кольором. Тим часом Юпітер має додаткове джерело своїх полярних сяйв; сильне магнітне поле газового гіганта захоплює заряджені частинки з навколишнього середовища. Це включає не лише частинки сонячного вітру, але й частинки, що викидаються в космос його супутником Іо, відомим своїми численними та великими вулканами. 

Read more

Пошук інформації на порталі

 

Докладніше про Генрі Дрейпера

 

 

Американський астроном-аматор Генрі Дрепер народився 7 березня 1837 р. (помер 20 листопада 1882 р.). Його батько, відомий на той час фізіолог Джон Дрепер був також астрономом-аматором й увійшов в історію астрономії завдяки тому, що одержав перші фотографії Місяця і спектра Сонця. Щоправда, якість цих знімків, зроблених на пластинках Дагера, була низькою. Вже у 13 років Генрі бере участь у фотографічних експериментах батька. Своєю професією, йдучи за батьком, він обирає медицину. В 1857 р. Дрепер закінчує Нью-Йоркський університет. Генрі тільки 20 років, тому він має рік чекати диплом лікаря. У цей рік Дрепер здійснює подорож до Європи, В Англії він відвідує обсерваторію лорда Росса, яка справила на нього велике враження.

 

Дрепер вирішує теж зайнятися астрономічними спостереженнями. Але головною справою для нього залишається медицина. Повернувшись з Європи, він починає працювати у шпиталі в Бельв’ю, в 1860 р. стає професором природничих наук Нью-Йоркського університету, потім — професором фізіології, хімії та фізики.

 

Водночас Дрепер розпочинає астрономічні дослідження. Він споруджує в передмісті Нью-Йорка Хастінг-он-Хадсопі власну обсерваторію, сам шліфує дзеркала для телескопів. У 1864 р. Дрепер будує рефлектор з дзеркалом діаметром 40 см, а потім і 72-сантиметровий рефлектор (деякий час це був найбільший в США телескоп). За допомогою цих інструментів Дрепер фотографує небесні об’єкти. Він одержує якісні знімки Місяця, що витримували збільшення у 30 разів і могли використовуватись як атлас поверхні Місяця. Але понад за все Дрепера приваблює фотографування спектрів. Найцікавіша особливість їх фотографування полягала у тому, що фотоемульсія виявилася чутливою до ультрафіолетових променів, недоступних оку людини. На фотознімках спектрів Сонця і зір було видно нові ділянки спектра, невідомі лінії та смуги. Дреперу належить відкриття у спектрах Сонця і Веги нових ліній водню — ліній серії Бальмера.

 

У 1876 р. на зміну складному мокрому фотографічному процесу прийшли сухі бромсрібні желатинові пластинки. Крім того, що з ними було зручно працювати, вони давали якісніше зображення. Дрепер фотографує Юпітер, яскраву комету 1881 р., туманність Оріона, одержує фотографії спектрів цих об’єктів. В останні три роки життя інтереси Дрепера зосередилися на вивченні спектрів зір. Він збирався скласти каталог зоряних спектрів, одержав спектри 80 зір, але передчасна смерть — Дреперу було всього 45 років — перервала ці дослідження. Вдова Дрепера передала його інструменти і велику грошову суму Гарвардській обсерваторії для продовження досліджень з фотографування зоряних спектрів.

 

Роботу Дрепера продовжив американський дослідник Е.Ч. Пікерінг, котрий 1890 р. видав каталог, у якому містилися спектри 100 тис. зір. Цей каталог носить ім’я Г. Дрепера. У 1918—1924 ор. вийшов другий каталог Г. Дрепера, у якому було 225 тис. спектрів зір до 10—11-ї величини.

 

Національна Академія наук США заснувала медаль ім. Дрепера, яка присуджується за досягнення в астрономії.

 

Л. О. Колоколова

Джерело: Короткий астрономічний календар 1987

 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1