Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Формування Місяця привело до появи води на Землі

22 травня 2019

Земля унікальна в Сонячній системі: вона єдина планета з твердою поверхнею, яка має багато води і великого супутника, що стабілізує її вісь. Ці дві обставини потрібні для розвитку життя на нашій планеті. Тепер планетологи з Вестфальського університету імені Вільгельма в Мюнстері (Німеччина) змогли показати, що вода потрапила на Землю під час формування Місяця приблизно 4,4 млрд років тому.

 

Докладніше:

Нові свідчення про те, як давні галактики освітлювали Всесвіт

09 травня 2019

Космічний телескоп «Спітцер» (Spitzer) допоміг виявити, що деякі з ранніх галактик Всесвіту були яскравішими, ніж очікувалося. Надлишок світла є побічним продуктом галактик, що випускають неймовірно велику кількість іонізуючого випромінювання. Знахідка дає підказки про причину епохи реіонізації — великої космічної події, що перетворила головно непрозорий Всесвіт на світ сяючих зір, які ми бачимо нині.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Докладніше про Клавдія Птолемея

 

Давньогрецький вчений Клавдій Птолемей народився в 87 р., а помер у 165 р. Про життя Птолемея мало відомостей, навіть роки його народження та смерті встановлено приблизно. Відомо тільки, що його спостереження були виконані у 127—151 рр. в Олександрії. Вважають, що у цьому найбільшому місті античності Птолемей прожив понад 40 років. На той час Олександрія була важливим центром світової науки та культури. У місті було збудовано справжній науково-дослідний комплекс «Музейон» — з майданчиками для спостереження зоряного неба, ботанічним садом, зоопарком і найбагатшою на той час бібліотекою, де зберігалося близько 400 тис. рукописів. Тут Птолемей виконав фундаментальні праці з географії, оптики, написав чотиритомний твір «Тетрабіблос» — енциклопедію астрології. Та головною працею Птолемея була «Велика побудова астрономії у XIII книгах». Ще в стародавності цей трактат назвали «Мегісте» — найвеличніший, в арабському варіанті — «Альмагест». Під такою назвою він відомий і зараз.

 

Найважливіше в «Альмагесті» — досконале викладення геоцентричної системи світу, яка давала змогу завбачати положення планет, Сонця, Місяця на багато років уперед. Основою системи Птолемея було уявлення античних вчених про те, що Земля — центр світу, навколо якого обертається «сфера нерухомих зір». Найскладнішим у цій системі було описати рухи планет. Нерівномірність руху планет, їх схожі на петлі траєкторії на небесній сфері, змінність розмірів цих петель — все це не укладалось у межі геоцентричної системи. Засоби подолати перші дві проблеми знайшли астрономи до Птолемея. Так, великий давньогрецький астроном Гіппарх (II ст. до н. е.) пояснив нерівномірність руху Сонця по екліптиці тим, що воно рухається по колу, центр якого не збігається з центром світу — Землею.

 

Аналогічно рухаються планети, а петлі в їхніх траєкторіях виникають тому, що вони у той же час перебувають ще в одному русі — переміщуються по малому колу (епіциклу), центр якого лежить на великому колі (деференті). Залишався нез’ясованим факт змінності розміру петель для однієї й тієї самої планети. Це не давало змогу давньогрецьким астрономам передобчислювати положення планет. Проблему блискуче розв’язав Птолемей. Можна було пояснити різний розмір петель, якщо прийняти рух по деференту нерівномірним, але це не давало змоги провести розрахунки, які були на той час чисто геометричними. Птолемей знайшов вихід: він припустив, що рух планети здається рівномірним з екванта — точки всередині деферента, розміщеної симетрично відносно Землі по інший бік від центру деферента. Таке припущення давало можливість провадити геометричні побудови та обчислювати положення планет на небесній сфері. На базі своєї теорії Птолемей склав таблиці положень планет, для чого йому довелося спочатку скласти таблицю «хорд» — аналог сучасної таблиці синусів — і довести цілий ряд математичних теорем. Таблиці Птолемея використовувались аж до середніх віків.

 

Руху планет присвячені п’ять томів «Альмагеста». Ще однією важливою частиною цієї праці став перший опублікований каталог нерухомих зір. Він містить 1022 зорі, їх координати, зоряні величини, а для ряду зір зазначено й колір. Птолемей описав інструменти, за допомогою яких він провадив спостереження.

 

Астрономічні дослідження Птолемея не обмежилися розробкою системи світу і створенням каталога зір. Він обчислив затемнення Сонця і Місяця на багато років уперед, з’ясував явище атмосферної рефракції, склав перші таблиці рефракції. Птолемею належить перший науковий опис Молочного Шляху, який вважався найбільш правильним і докладним аж до XIX ст.

 

Праці Птолемея були вінцем античної астрономії.

 

Л. О. Колоколова

Джерело: Короткий астрономічний календар 1987

 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1