Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Два сонячні зонди та один великий телескоп змінять наші уявлення про Сонце

11 лютого 2020

Для геліофізиків завжди сонячно, але особливо в ці дні (йдеться про початок 2020-го року, коли став до ладу новий наземний сонячний телескоп і стартувала нова космічна місія з вивчення Сонця — Ред).

 

 

Космічний зонд Solar Orbiter («Штучний супутник Сонця»), створений у співпраці між Європейським космічним агентством та NASA, стартував 10 лютого 2020 року, менше ніж за два тижні після першого оприлюднення зображень Сонця, отриманих за допомогою нового великого сонячного телескопа. На цих зображеннях поверхню нашої зорі видно так докладно, як її ще ніколи людство не бачило. У день оприлюднення знімків Сонця, 29 січня, космічний апарат NASA Parker Solar Probe («Сонячний зонд Паркер») пройшов повз Сонце на найближчій досі відстані. Мінімальної відстані до світила він досягне в грудні 2024 року.

Докладніше:

ALMA зафіксувала красивий наслідок сутички двох зір

05 лютого 2020

Астрономи, які виконували спостереження за допомогою Великої міліметрової/субміліметрової антени Атакама (Atacama Large Millimeter/submillimeter Array, ALMA) — в її експлуатації на умовах партнерства бере участь Європейська південна обсерваторія (European Southern ObservatoryESO), помітили газову хмару, появу якої спричинила взаємодія двох зір. Одна збільшилась в розмірах настільки, що стала поглинати іншу. Натомість ця зоря почала рухатися по спіралі назустріч своєму компаньйону, зриваючи його зовнішні шари.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Докладніше про Нормана Поґсона

 

 

Англійський астроном Норман Роберт Погсон народився 23 березня 1829 р. (помер 23 червня 1891 р.) у Ноттінгемі, одержав лише середню освіту. Деякий час працював в оптичній майстерні в своєму рідному місті. Бажання займатися астрономією привело юнака до приватної обсерваторії Дж. Бішопа у Ріджентс-Парку (в Лондоні), де він мав змогу вивчати практичну астрономію під керівництвом відомого астронома Дж. Р. Хайнда (1823—1895).

 

У 1847 р. Погсон виконав своє перше дослідження — обчислив елементи орбіт двох комет. Наступного року він обчислив елементи і ефемериди декількох комет і малих планет, після чого одержав посаду асистента в обсерваторії Бішопа. У 1851—1858 рр. Погсон працював у Редкліфській обсерваторії в Оксфорді, потім деякий час — в обсерваторії в Хартуеллі. 1860 р. його призначили на посаду урядового астронома в Мадрасі (Індія), де він і працював надалі. Основним обов’язком Погсона в обсерваторіях у Редкліфі та Мадрасі були систематичні позиційні спостереження зір, планет, Місяця на пасажному інструменті. Лише за роки роботи в Мадрасі він виконав понад 50000 цих спостережень. Але прославився Погсон дослідженнями змінних зір і малих планет. 1852 р. він відкрив змінність блиску зорі R Лебедя і в наступні роки — ще вісімнадцяти зір. 1854 р. вчений склав повний на той час каталог змінних зір; протягом багатьох років він працював над створенням атласу змінних зір, в якому кожний об’єкт мав карту околиць з величинами зір порівняння.

 

Погсон розробив методи спостережень змінних зір та їх опрацювання. Йому належить конкретизація поняття зоряної величини. До нього різниця блиску двох зір в одну зоряну величину не була точно визначена, і різні спостерігачі користувалися різними шкалами зоряних величин. Погсон запропонував для цієї різниці відношення 1:2,512 (log2,512 = 0,4). У цій шкалі різниця в 5 величин відповідає різниці блиску в 100 разів. Таким чином поняття зоряної величини вперше одержало точну кількісну оцінку.

 

Погсон відкрив дев’ять малих планет, 1872 р. знайшов загублену комету Біели. З-поміж інших його досліджень треба відзначити участь в експедиції директора Гринвічської обсерваторії Дж. Б. Ері по визначенню середньої густини Землі за допомогою маятника (1854).

М. Г. Родрігес

Джерело: Короткий астрономічний календар 1979

 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1