Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Пузир поперечником 1000 світлових років — першопричина появи всіх найближчих молодих зір

14 січня 2022

Наднові, які видули Місцевий пузир (Local Bubble), порожнину навколо Сонця, також спричинили утворення зір на краях пузиря. Ось так смерть одних породжує життя інших у міжзоряному просторі.

 

 

Починаючи приблизно 14 мільйонів років тому, понад десяток зір поблизу Сонця закінчили своє життя як разючі наднові. Ці тривалі вибухи спричинили ударну хвилю. Вона «підняла», тобто скупчила пил і газ, що уможливило появу ділянок зореутворення на краях оболонки шириною 1000 світлових років, яка постійно розширюється. Сонце, яке перебувало на відстані приблизно 1000 світлових років від наднових, коли все це почалося, увійшло в оболонку 5 мільйонів років тому і зараз міститься поблизу її центра.

Докладніше:

Дванадцять на вечерю: харчові уподобання Молочного Шляху висвітлюють темну матерію

12 січня 2022

Подрібнені рештки зоряних систем дають змогу зрозуміти процес зростання нашої галактики.

 

 

Астрономи на крок ближче до розкриття властивостей темної матерії, що огортає нашу галактику Молочний Шлях, завдяки новій мапі 12 потоків зір, які обертаються навколо її гало. Міжнародна група науковців у статті, вміщеній в журналі Американського астрономічного товариства Astrophysical Journal, описала найбільшу колекцію потоків зір, які коли-небудь досліджували одночасно.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Докладніше про Пауля Ґутника

 

 

Німецький астрофізик Пауль Ґутник, один із піонерів застосування фотоелектричних методів для вимірювання блиску небесних тіл, народився 12 січня 1879 р. у м Гітдорф біля Кельна. У 1897—1901 рр. студіював математику і природничі науки в Боннському університеті, після закінчення університету ява роки був асистентом відомого астронома А. Ауверса в Берлінській обсерваторії, потім три роки працював у обсерваторії Боткамп поблизу Кіля. 1906 р. повернувся до Берлінської обсерваторії, 1916 р. став професором Берлінського університету, а 1921 р., після смерті Г. О. Струве, змінив його на посаді директора обсерваторії Берлін—Бабельсберг, яку посідав до останніх днів життя.

 

Уже перші наукові праці Гутника були присвячені змінним зорям, і інтерес до цих об’єктів визначив усю подальшу діяльність вченого. У 1910—1911 рр. його увагу привернули дослідження німецьких фізиків Ю. Ельстера і Г. Гейтеля, котрі створили перші фотоелементи, запровадили їх у техніку та розвинули метод фотоелектричних вимірювань. Гутник побудував фотоелектричний зоряний фотометр, в якому використовувалися калійові, натрійові та рубідійові фотоелементи. Цей прилад був установлений на 31-сантиметрову бабельсберзькому рефракторі. 1912 р. Гутник з Р. Прагером приступив до систематичних спостережень блиску багатьох змінних зір.

 

Ці дослідження разом з працями американського астронома Дж. Стеббінса започаткували фотоелектричну астрофотометрію, яка значно підвищила точність визначення блиску порівняно з візуальними та фотографічними методами і дала змогу вивчати тонкі фотометричні ефекти. Гутник виконав численні дослідження блиску змінних, спектрально-подвійних і нових зір, планет та їхніх супутників, астероїдів; 1920 р. він зробив перші визначення фотоелектричних кольорових індексів зір.

 

Гутник був членом Пруської АН в Берліні, Баварської АН у Мюнхені, Німецької академії природознавців «Леопольдіна» в Галле. Папської АН у Ватікані та інших наукових товариств.

 

Пауль Ґутник помер помер б вересня 1947 р. в Берліні.

 

М. Г. Родрігес

Джерело: Короткий астрономічний календар 1979

 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1