Докладніше про Саймона Ньюкома
Американський астроном Саймон Ньюком народився 12 березня 1835 р. (помер 11 липня 1909 р.). Сім’я Ньюкома походила з Нової Англії, але він народився в містечку Уоллес, у канадській провінції Нова Шотландія. Батько його був сільським учителем і часто переїжджав із одного села в інше, і в дитинстві Ньюком систематичної освіти не одержав. У 16 років він пішов учнем до «доктора» Фоше і за навчання «медичній ботаніці» повинен був 5 років працювати помічником. Але Фоше виявився шарлатаном, і Ньюком утік від нього через 2 роки. Опинившись у штаті Меріленд, він одержав посаду вчителя в сільській школі. У вільний час вивчав математику. В 1856 р. Ньюком став приватним вихователем на фермі поблизу Вашінгтона і мав змогу їздити до столиці і займатися там у бібліотеці Смітсонівського інституту. Наступного року він почав працювати обчислювачем у Бюро «Морського щорічника» в Кембриджі і одночасно слухав лекції в Гарвардському університеті, в якому 1858 р. одержав диплом. У 1861 р. Ньюком був призначений професором математики в Морській академії і астрономом в Морській обсерваторії у Вашінгтоні. У 1877 р. він очолив Бюро «Морського щорічника», що переїхало з Кембріджа у Вашінгтон, 1884—1894 рр. був професором математики і астрономії в університеті Дж. Гопкінса. 1897 р. вийшов у відставку.
Наукові праці Ньюкома стосуються небесної механіки і астрометрії. Він повністю реформував теоретичні і обчислювальні підвалини ефемеридної служби Сполучених Штатів, привів ефемеридну справу до єдиної системи, сприяв удосконаленню ефемеридної служби в міжнародному масштабі. Для цього він провів фундаментальні дослідження руху планет. Визначивши заново значення усіх астрономічних сталих, склав точні таблиці руху чотирьох найближчих до Сонця планет; при цьому він використав спостереження, що провадилися починаючи з 1750 р. у багатьох обсерваторіях світу. Під керівництвом Ньюкома були розраховані таблиці руху Урана і Нептуна. Для складення таблиць Юпітера і Сатурна він залучив одного з визначних спеціалістів з небесної механіки Дж. Хілла.
Міжнародна ефемеридна конференція в Парижі узаконила знайдені Ньюкомом елементи планет і фундаментальні астрономічні сталі, і починаючи з 1900 р. вони використовувалися при обчисленнях основних астрономічних щорічників у різних країнах.
Для удосконалення теорії руху Місяця Ньюком зібрав, обробив і проаналізував спостереження, виконані починаючи з 1672 р. Одним із основних висновків, зроблених ним, було припущення, що розбіжність між положеннями, що їх дають спостереження і обчислення, є наслідком нерівномірності обертання Землі навколо осі. Цю гіпотезу пізніше підтвердили Е. Браун, X. Спенсер Джоунз та ін. Дослідження руху Місяця Ньюком завершив за місяць до своєї смерті. Вони лягли в основу найдосконаліших теорії і таблиць руху Місяця американського астронома Е. Брауна, що вийшли 1919 р.
Зіткнувшись у процесі обробки спостережень планет і Місяця з недостатньою точністю положень зір, до яких прив’язувалися ці спостереження, Ньюком виконав ще одну велику працю. Він створив фундаментальну систему зоряних положень, яка задавалася у вигляді відомого фундаментального каталога 1597 опорних зір, створеного на основі спостережень 21 обсерваторії.
У Морській обсерваторії Ньюком брав участь у спостереженнях — він визначав прямі сходження зір на меридіанних кругах. Коли у 1873 р. в обсерваторії став до ладу 26-дюймовий рефрактор Кларка, Ньюком вимірював із ним рух супутників Урана і Нептуна з метою визначення маси цих планет. Із спостережень малої планети Полігімнії він знайшов досить точне значення маси Юпітера. Показав, що зворотній рух Гіперіона викликаний резонансним впливом іншого супутника Сатурна — Титана.
Для визначення сонячного паралакса Ньюком разом із А. Майкельсоном виміряв швидкість світла за методом Фізо, використавши дзеркала, що були встановлені в Морській обсерваторії і в форті Майєр. Одержана ним величина довгий час залишалася астрономічним стандартом.
Широкої відомості набули талановито написані популярні твори Ньюкома. «Популярна астрономія» вперше вийшла 1878 р. (у Росії її видали 1896 р. під назвою «Астрономия в общепонятном изложении»). Книга «Зорі» з’явилася 1901 р. (у російському перекладі — 1923 р.). Багато разів перевидавалась «Астрономія для всіх».
Ньюком був членом Національної АН США, Лондонського королівського товариства (медаль ім. Коплі цього товариства), почеснимчленом Петербурзької АН (з 1896 р.). Він був нагороджений Золотоюмедаллю Лондонського королівського астрономічного товариства і першою медаллю ім. Брюс Тихоокеанського астрономічного товариства (1898).
М. Г. Родрігес
Джерело: Короткий астрономічний календар 1985
