Докладніше про Тіхо Браге

Відомий данський астроном Тіхо Брагенародився 14 грудня 1546 р. в м. Кнудструпі (тепер Швеція), а помер 24 жовтня 1601 р.Виріс Тіхо в маєтку свого дядька, який усиновив його. Батьки Браге не вважали за потрібне давати синові серйозну освіту. Без їх відома дядько привіз хлопця до Копенгагена, де 13-літній Браге вступив до університету та три роки слухав лекції з риторики та філософії. Астрономією Браге вперше захопився в серпні 1560 р. Тоді він спостерігав рідкісне явище природи —сонячне затемнення. З того часу хлопець таємно від своїхбатьків вивчає астрономію, математику, спостерігає небо. Час від часу на власні заощадження йому вдавалося придбавати книжки та прості інструменти. 1562 р. Браге вступив до Лейпцизького університету, після закінчення якого, з 1566 р., він чотири роки подорожує по Німеччині та Північній Швейцарії. За цей час Браге познайомився з багатьма астрономами та хіміками, відвідав основні німецькі обсерваторії, що ще більше розпалило його цікавість до наук про природу.

Ім’я Браге стало дещо відомим після його спостережень Нової зорі в сузір’ї Кассіопеї. Декілька разів він намагався визначити її паралакс (кут, під яким з зорі видно велику піввісь земноїорбіти). Та виміряти цю величину натой час йому не вдалося, бо паралакс Нової є досить малою величиною. оскільки паралакс будь-якого небесного тіла тим більший, чим ближче воно до Землі, Браге дійшов висновку, що відстань до цієї зорі більша, у крайньому разі, ніж до Місяця, паралакс якого на той час вже був визначений. Браге вважав, що зорі розташовані на сфері, близькій до орбіти Сатурна.

Можна вважати, що долю майбутнього відомого астронома вирішив його візит до ландграфа Вільгельма Гессенського (Кассель, 1575 р.), який, маючи вплив при данському дворі, звернув увагу короля Фредеріка II на неабияке обдарування Браге. Король віддав у розпорядження Браге острів Вен в Зундській протоці, де астроном-початківець організував будівництво обсерваторії Ураніборг (Палац астрономії), яке завершилось 1580 р. Кошти, надані Фредеріком II, дали змогу обладнати її найдорожчими інструментами. Серед них своєю якістю виділялись квадранти і секстанти, за допомогою яких вимірюють кути між небесними об’єктами. В обсерваторії Браге та його помічники (їх було не менше двадцяти) майже 20 років спостерігали зорі, комети і планети. Завдяки спеціальним пристроям, які він використовував при наведенні інструментів на світила, Браге одержав значно точніші спостереження, ніж його попередники. Точність положень зір, виведена із його спостережень, досягала 1′. Багаторічні ряди спостережень Браге дали змогу створити каталог екліптичних довгот і широт 788 зір. Крім цього, данський астроном досить точно визначив величину річної прецесії — 51″ (сучасне значення — 50,29″), склав таблиці рефракції світла в земній атмосфері. Плідними були і спостереження за Місяцем: Браге звернув увагу на періодичні зміни нахилу місячної орбіти до екліптики та частково дослідив закономірності цих змін. До того ж, вчений точніше, ніж його попередники, визначив паралакс Місяця. Зі своїх спостережень за кометою 1577 р. Браге вперше визначив відстань до комети в радіусах Землі та на основі своїх результатів дійшов висновку, що комета ще більш віддалена від Землі, ніж Венера, хоча з поширеної тоді системи світу Арістотеля випливало, що вона міститься на субмісячній сфері. Після смерті Фредеріка II (1588 р.) становище Браге при дворі різко погіршилося. Причиною цього були вчинки придворних, що не любили Браге за зраду їхньому станові. Тоді вважалося, що дворянин принизить свою гідність, якщо опублікує яку-небудь наукову роботу. Проти Браге виступили і лікарі, адже він не раз безоплатно допомагав бідним ліками. Як наслідок, обсерваторія перестала одержувати прибутки, а це унеможливлювало її існування. 1597 р. Браге з сім’єю та інструментами покинув Данію. Два роки він жив у свого друга — графа фон Рантцау в м. Вандсбек (Німеччина); згодом Браге переселився до Праги, де жив та працював аж до смерті, обіймаючи посаду придворного астронома таматематика. В Празі його помічником був німецький вчений Й. Кегшер (1571 —1630), до якого і перейшов багатий архів спостережень Браге. Згодом Кеплер використав цей матеріал для розробки теорії руху планет навколо Сонця.

Велике значення досліджень Браге полягає в його заслугах в галузі практичної астрономії. Можна стверджувати, що він започаткував точну сучасну астрометрію; завдяки дослідженням Браге мистецтво спостережень збагатилося новими методами. Основна його праця, в якій систематизовано всі спостереження вченого, вийшла 1602 р. в Празі. В іншій великій його роботі описано обсерваторію Ураніборг та всі її інструменти.

Л. М. Свачій

Джерело: Короткий астрономічний календар 1996