Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Read more

Пошук інформації на порталі

 

Докладніше про Вільяма Парсонса

 

Відомий ірландський астроном Вільям Парсонс народився 17 червня 1800 р. (помер 31 жовтня 1867 р.) в родовому маєтку стародавнього ірландського роду Бер-Касле, яке розташоване у центральній частині Ірландії. Успадкував титул лорда Оксмантауна, а після смерті батька — третього графа Росса.

 

Парсонс міг би зробити блискучу політичну кар’єру, бо вже у 20 років став членом Ірландського парламенту, а згодом — пером-представником від Ірландії у британському парламенті. Але його більше захоплювали таємниці неба, особливо зоряних скупчень і туманностей. Обізнаний з працями Гершеля, він добре розумів, що подальші астрономічні відкриття залежать від якості та розмірів телескопів. І тому обладнав у своєму замку майстерні, де з 1827 р. почав експериментувати над виготовленням нових телескопів.

 

Понад десять років Парсонс вів пошуки найкращого співвідношення міді та олова для дзеркального сплаву, шукав нові, механізовані методи шліфування та полірування дзеркал, їх відливання й охолодження. Першим великим успіхом графа Росса було виготовлення у 1840 р. дзеркала для 92-сантиметрового рефлектора, який за своїми якостями перевершив 147-сантиметрове дзеркало Гершеля, найбільше на той час. Тоді ж Парсонс розпочав роботу над виготовленням гігантського 182-сантиметрового дзеркала. І знову пошуки, знахідки та невдачі. Усього було зроблено п’ять заготовок для дзеркала, з яких збереглося тільки дві, вагою близько 5 т кожна. Охолодження дзеркал тривало майже чотири місяці. Потім після шліфування та полірування було відібране краще із дзеркал і розпочалося монтування телескопа, яке зайняло ще два роки. Парсонс значно удосконалив кріплення телескопа, але все ж таки для керування ним потрібно було декілька робітників.

 

У березні 1845 р. інструмент став до ладу. Цей 182-сантиметровий рефлектор протягом семи десятиліть був найбільшим телескопом у світі. Вже з самого початку спостережень граф Росе зробив чудове відкриття. Він виявив чітку спіральну форму великої туманності М51, що у сузір’ї Гончих Псів. Деякий час цю туманність називали «виром Росса» й вважали одним з найбільш вражаючих небесних об’єктів. Через рік спіральна форма була виявлена Россом ще в однієї туманності, а згодом — у дванадцяти інших. Відкриття спіральної форми багатьох туманностей, яке спочатку здавалося фантастикою, згодом було підтверджене іншими вченими. Відкриття Росса стало потужним стимулом для подальшого розвитку уявлень про будову та походження небесних об’єктів.

 

У 1845—1848 рр. систематичні спостереження графа Росса були перервані. Він спрямував свої зусилля та кошти на допомогу мешканцям Ірландії, які потерпіли від голоду.

 

Наукові заслуги графа Росса високо цінувалися його сучасниками. У 1848—1854 рр. він був президентом Лондонського королівського товариства. А у 1852 р. його обрали почесним членом Петербурзької Академії наук.

 

А. М. Довгопол

Джерело: Короткий астрономічний календар 1992

 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1