Докладніше про Яна Гевелія

Знаменитий польський астроном Ян Гевелій народився 28 січня 1611 р. у м. Ґданськ у родині заможного купця-пивовара. Ще в юнацькі роки Ян Гевелій дуже зацікавився астрономією, навіть брав приватні уроки з цієї науки. Закінчивши гімназію, він, на бажання свого батька, вивчав юриспруденцію в голландському місті Лейден. Водночас молодий любитель астрономії вивчав механіку, оптику та деякі інші науки. Повернувшись 1634 р. з-за кордону до рідного міста, Ян Гевелій до кінця своїх днів брав активну участь в його управлінні. Разом з тим він працював у батьковій пивоварні, яку згодом успадкував.

У вільний час Ян Гевелій провадив різноманітні заняття з астрономії. Він шліфував і полірував лінзи для телескопів, виготовляв квадранти, секстанти й інші інструменти. У 1640-х рр. Ян Гевелій у своєму будинку в Гданську спорудив астрономічну обсерваторію та дуже добре обладнав її (він власноруч виготовив більшу частину потрібних інструментів). Досить довгий час — аж до початку роботи Паризької обсерваторії 1671 р. — Гданська обсерваторія була найбільшою в Європі. З часом вона стала широко відомою, її відвідало багато вчених. Ян Гевелій ще обладнав бібліотеку, майстерню та друкарню. У своїй обсерваторії учений провів дуже багато різноманітних спостережень. Він працював з кількома помічниками, як такі були також і його дружини: Катарина (1613—1662) і Ельжбета (1647—1693).

У вересні 1679 р., коли Ян Гевелій був за межами Гданська, у його маєтку спалахнула пожежа. За кілька годин вона знищила обсерваторію й усі астрономічні інструменти, друкарню, багато книжок і рукописів ученого. Згоріло й усе інше майно, що було в будинку. Та вже наступного року Ян Гевелій розпочав спорудження нової обсерваторії. У цій справі вченому дуже допомогли польський король Ян ІІІ Собеський та французький монарх Людовик XIV Обладнавши нову обсерваторію потрібними інструментами, Ян Гевелій у серпні 1681 р. знову приступив до спостережень. У ній учений проводив астрономічні дослідження до кінця своїх днів.

Помер Ян Гевелій 28 січня 1687 р. у Гданську.

Наукові дослідження Яна Гевелія стосуються Місяця і комет, а також проблем позиційної астрономії. Для позиційних спостережень, тобто визначення координат небесних тіл, учений послуговувався кутомірними інструментами без оптичних труб. Це квадранти й секстанти, які він виготовляв сам. Користуючись ними, Ян Гевелій вимірював положення небесних об’єктів із досить високою як на той час точністю — кілька десятих кутової мінути.

Разом з тим, Ян Гевелій — один з перших у світі майстрів астрономічної оптики. Він виготовив цілу низку довгофокусних телескопів-рефракторів, найбільший з яких був завдовжки 45 м. Застосовуючи свої лінзові телескопи, учений спостерігав сонячні плями, планети, Місяць і зробив багато відкриттів.

Ян Гевелій — основоположник селенографії. Він склав перші докладні і досить точні карти Місяця. У 1647 р. вчений опублікував дуже велику за обсягом працю «Селенографія». Це атлас Місяця на картах діаметром 27 см, додаткові рисунки, а також опис різноманітних астрономічних спостережень, опис Місяця, Сонячної системи тощо. У цій праці вчений відмітив долини й гори на Місяці, позначив гірські хребти. Понад півтора століття «Селенографія» буланайкращим посібником під час спостережень нашого природногосупутника.

Велику увагу приділив Ян Гевелій дослідженню комет. Він відкрив чотири комети, проаналізував рух усіх відомих тоді комет і дійшов висновку, що деякі комети рухаються не по еліптичних, а по параболічних орбітах. Ян Гевелій був першим, хто систематично описав усі комети, спостережені астрономами на той час («Комето-графія», 1668 р.).

Особливе місце серед наукової спадщини Яна Гевелія належить «Каталогу нерухомих зір на епоху 1660 р.». Цю роботу опублікувала дружина вченого вже після його смерті, у 1687 р. (друге видання — 1690 р.). У «Каталозі нерухомих зір ...» подано координати на небесній сфері для 1564 зір, що їх видно над горизонтом Гданська. Каталог містить не тільки екліптичні зоряні координати, але й вперше в історії астрономії дає положення зір в екваторіальній системі. Каталог Яна Гевелія набув великого поширення серед астрономів. Досконаліший зоряний каталог був опублікований тільки через чотири десятиліття. Його склав англійський астроном Дж. Флемстід (1646—1719).

Ян Гевелій виділив на небі 11 нових сузір’їв і дав їм назви. Вісім з них використовуються дотепер: Гончі Пси, Жирафа, Ящірка, Малий Лев, Секстант, Одноріг, Лисичка, Щит.

Упродовж 1648—1662 рр. Ян Гевелій спостерігав змінну зорю в сузір’ї Кита, що дістала назву Міра (Міrа) — чудесна, незвичайна. У 1667 р. вчений відкрив нову зорю в сузір’ї Оріона, яка згодом дістала позначення V 529 Оrі.

Ян Гевелій виявив фази планети Меркурій. Спостерігаючи її проходження через диск Сонця, він визначив, що кутовий діаметр планети приблизно дорівнює 12″.

Ян Гевелій відомий як один з перших спостерігачів подвійних зір. У 1639 р. він відкрив подвійність зір α Козорога (α Сар) та 61 Лебедя (61 Суg). Візуально-подвійна зоря 61 Суg — одна з найближчих до нас зір — привертала увагу астрономів кількох поколінь. Спочатку вона зацікавила вчених незвичайно великим власним рухом/Пізніше, у XX ст., багато астрономів припускали, що в системі 61 Суg, крім двох оранжево-червоних карликів 61 Суg А і 61 Суg В, є ще третє, невидиме, тіло — масивна планета чи коричневий карлик.

За наукові заслуги Ян Гевелій у 1664 р. був обраний іноземним членом Лондонського королівського товариства. На честь цього знаменитого астронома названо кратер на Місяці, розміщений біля східного краю диска, за океаном Бурь.

Л. М. Свачій

Джерело: Астрономічний календар 2011