Докладніше про Йоганна Кеплера
Німецький математик і астроном Йоганн Кеплер народився у м. Вейль-дер-Штадт. У 15 років почав навчання в церковній школі, а в 1593 р. блискуче закінчив Тюбінгенський університет і був призначений професором математики й «моральної філософії» у гімназії Граца (Австрія).
У 1600 р. переїхав у Прагу до Тіхо Браге, по смерті якого одержав у своє розпорядження великий архів астрономічних спостережень. У цей же час завзято виконував астрономічні дослідження. У 1611 р. опублікувавтвір «Діоптрика», де запропонував свою систему зорової труби, в якій об’єктивом і окуляром є двоопуклі лінзи.
Вивчення закономірностей руху планети Марс за спостереженнями Т. Браге, Кеплер почав ще за життя великого астронома. Результатом дев’ятирічної роботи стала книга вченого в якій він показав, що Марс рухається навколо Сонця не по колу, як вважав Коперник, а по еліпсу. Сонце міститься в одному з фокусів цього еліпса. Незабаром Кеплер показав, що ці закони можна застосувати й до інших планет, а також до руху Місяця навколо Землі. У творі «Гармонія світу» (1619 р.) поряд із фантастичними міркуваннями про зв’язок між відношеннями відстаней планет у Сонячній системі і музичними тонами («музика сфер») Кеплер наводить ще одну, встановлену ним, важливу закономірність щодо руху планет навколо Сонця. Вказані закономірності мають назву законів Кеплера.
Останні два десятиліття життя були для Кеплера особливо важкими. Ще 1611 р. хвороби забрали трьох його дітей і дружину. Його мати потрапила до в’язниці за обвинуваченням у чаклунстві: процес тривав шість років і Кеплер доклав великих зусиль щоб її оправдали і звільнили. Не отримуючи платні і не маючи засобів до існування він у 1628 р. пішов на службу до полководця Валленштейна астрологом. Помер Кеплер у злиднях на 59-му році життя.
Іван Крячко