Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Read more

Пошук інформації на порталі

 

Джакконі Ріккардо (н. 6.X.1931 р.)

 Dzhakkoni

 

Американський астроном Ріккардо Джакконі народився 6 жовтня 1931 р. у м. Генуя (Італія). Вищу освіту здобув у Міланському університеті — в 1954 р., захистивши дисертацію, став у цьому університеті асистентом професора фізики. З 1956 р. мешкає в США. До 1959 р. працював в університеті штату Індіана, а також у Принстонському університеті. Потім (до 1970 р.) — в Американській корпорації з науки і техніки в Кембриджі (з 1966 р. член ради директорів, а з 1969 р. — віце-президент). Упродовж 1970—1972 рр. був співробітником Гарвардської обсерваторії. У 1973—1983 рр. — професор астрономії Гарвардського університету і керівник відділу астрофізики високих енергій в Смітсонівському центрі астрофізики в Кембриджі (шт. Массачусетс). Протягом 1981—1991 рр. — директор наукового інституту космічного телескопа NASA (відповідав за розробку й будівництво Космічного телескопа імені Габбла) і професор університету Джонса Гопкінса в Балтиморі. З 1991 р. до 1999 р. — професор фізики й астрономії в Мілані, а також (у 1993—1999 рр.) — генеральний директор Європейської південної обсерваторії. Повершувшись 1999 р. до США, став президентом Об’єднаних університетів Вашингтона і професором-дослідником в університеті імені Джонса Гопкінса в Балтиморі.

 

Галузь наукових інтересів Ріккардо Джакконі — рентгенівська астрономія (є одним із її фундаторів). Лауреат Нобелівської премії з фізики 2002 р. «за створення рентгенівської астрономії і винахід рентгенівського телескопа». Разом з Б. Россі запропонував (1960) будувати рентгенівські телескопи для позаатмосферної астрономії. Відкрив (1962) перші галактичні рентгенівські джерела, зокрема Скорпіон X-1.

 

Організатор і керівник космічних рентгенівських обсерваторій «Ухуру» (1970) і «Айнштайн» (1978), сприяв запуску рентгенівського супутника ROSAT (1990). Головний дослідник рентгенівської обсерваторії «Чандра» (1999).

 

На честь науковця названо астероїд 3371 Джакконі.

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1