Ейхгорн Карл Генріх

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Ейхгорн Карл Генріх (30.XI.1927 — 24.ІV.1999)

Eichhorn

Американський астроном Генріх Карл Ейхгорн народився 30 листопада 1927 р. у Відні (Австрія). Закінчивши (1949) Віденський університет, працював упродовж 1950—1951 у Віденській обсерваторії. З 1954 р. мешкав у США. Упродовж 1956—1959 рр. співробітник обсерваторії Джорджтаунського коледжу (Вашингтон), у 1959—1964 рр. — обсерваторії Ван-Флек (Міддлтаун, штат Коннектикут). З 1964 р. до 1979 р. — професор, завідувач кафедрою астрономії в університеті Південної Флориди (Тампа). Протягом 1979—1985 — професор, завідувач кафедрою астрономії в університеті Флориди (Гейневілл).

Галузь наукових інтересів Генріха Ейхгорна — позиційна астрономія (математичні й теоретичні аспекти), астрометрія, зоряна кінематика, геодезія. Розробив математичні основи методу фотографічної астрометрії для складання каталогів зір (в основі методу лежить ідея, що одну й ту ділянку неба треба фотографувати на дві або більше пластинок з деяким зміщенням їх оптичних центрів — це дозволяє істотно збільшити точність визначення координат зір).

На честь науковця названо астероїд 4297 Ейхгорн.

Генріх Карл Ейхгорн помер 24 квітня 1999 р. у м. Ґейнсвілл (шт. Флорида).