Енгельгардт Василь Павлович

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Енгельгардт Василь Павлович (29.VII.1828 — 6.V.1915)

Enhelhard

Російський астроном Василь Павлович Енгельгардт народився 29 липня 1828 р. у Смоленську. Закінчивши (1847) Петербурзьке училище правознавства, працював в урядових департаментах. 1853 р. вийшов у відставку й розпочав астрономічні дослідження. У 1875 р. оселився в Дрездені, де на власні кошти побудував (1879) обсерваторію. Працював у ній самотужки, без помічників, до 1897 р.

Галузь наукових інтересів Василя Енгельгардта — комети, астероїди, туманності й зоряні скупчення. Упродовж 1879—1894 рр. виконав спостереження 50 комет і 70 астероїдів. Cпостерігав (з 1883 р.) туманності й зоряні скупчення — уклав каталог понад 400 туманностей. З 1886 р. спостерігав 829 зір з каталогу Брадлея з метою виявлення у них зір-супутників.

Наприкінці XIX ст. подарував астрономічні інструменти своєї обсерваторії Казанському університетові. Для цих інструментів поблизу м. Казані спорудили (1901) нову обсерваторію, яку згодом назвали іменем Енгельгардта (брав активну участь у будівництві й організації роботи нової обсерваторії, а в заповіті передав Казанському університету все своє майно і капітал на розвиток обсерваторії).

На честь науковця названо кратер на Місяці.

Василь Павлович Енгельгардт помер 6 травня 1915 р. у Дрездені (Німеччина).