Енгельгардт Василь Павлович

Останні новини

Вебб розкриває нові деталі та таємниці полярного сяйва Юпітера

13 травня 2025

Космічний телескоп імені Джеймса Вебба NASA/ESA/CSA зафіксував нові деталі полярних сяйв на найбільшій планеті нашої Сонячної системи. Танцюючі вогні, що спостерігаються на Юпітері, у сотні разів яскравіші за ті, що видно на Землі. Завдяки підвищеній чутливості телескопа Вебба астрономи вивчали ці явища, щоб краще зрозуміти магнітосферу Юпітера.

Полярні сяйва виникають, коли високоенергетичні частинки потрапляють в атмосферу планети поблизу її магнітних полюсів і стикаються з атомами газу. Полярні сяйва на Юпітері не тільки величезні за розміром, але й у сотні разів енергійніші, ніж полярні сяйва на Землі. Тут полярні сяйва викликані сонячними бурями — коли заряджені частинки падають на верхні шари атмосфери, збуджують гази та змушують їх світитися червоним, зеленим та фіолетовим кольором. Тим часом Юпітер має додаткове джерело своїх полярних сяйв; сильне магнітне поле газового гіганта захоплює заряджені частинки з навколишнього середовища. Це включає не лише частинки сонячного вітру, але й частинки, що викидаються в космос його супутником Іо, відомим своїми численними та великими вулканами.

Енгельгардт Василь Павлович (29.VII.1828 — 6.V.1915)

Enhelhard

Російський астроном Василь Павлович Енгельгардт народився 29 липня 1828 р. у Смоленську. Закінчивши (1847) Петербурзьке училище правознавства, працював в урядових департаментах. 1853 р. вийшов у відставку й розпочав астрономічні дослідження. У 1875 р. оселився в Дрездені, де на власні кошти побудував (1879) обсерваторію. Працював у ній самотужки, без помічників, до 1897 р.

Галузь наукових інтересів Василя Енгельгардта — комети, астероїди, туманності й зоряні скупчення. Упродовж 1879—1894 рр. виконав спостереження 50 комет і 70 астероїдів. Cпостерігав (з 1883 р.) туманності й зоряні скупчення — уклав каталог понад 400 туманностей. З 1886 р. спостерігав 829 зір з каталогу Брадлея з метою виявлення у них зір-супутників.

Наприкінці XIX ст. подарував астрономічні інструменти своєї обсерваторії Казанському університетові. Для цих інструментів поблизу м. Казані спорудили (1901) нову обсерваторію, яку згодом назвали іменем Енгельгардта (брав активну участь у будівництві й організації роботи нової обсерваторії, а в заповіті передав Казанському університету все своє майно і капітал на розвиток обсерваторії).

На честь науковця названо кратер на Місяці.

Василь Павлович Енгельгардт помер 6 травня 1915 р. у Дрездені (Німеччина).