Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Зоряні перемички показують: розвиток ранніх галактик у Всесвіті відбувався набагато швидше, ніж вважалося раніше

24 квітня 2024

Ранні галактики були не такими хаотичними і розвивалися набагато швидше, ніж вважали астрономи раніше.

 

Це випливає з результатів дослідження, яке «озирнулося» на понад десять мільярдів років назад. Міжнародна група астрономів під керівництвом науковців з Даремського університету, Великобританія, використала космічний телескоп Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope, JWST), щоб знайти докази формування в галактик барів [Бар галактики (англ. bar — перемичка) — складова багатьох спіральних і неправильних галактик, яка лежить у площині диска і має вигляд витягнутого ущільнення із зір і міжзоряного газу.], коли Всесвіту було лише кілька мільярдів років. Результати дослідження опубліковано в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society.

Докладніше:

Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці

16 квітня 2024

 

Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Енгельгардт Василь Павлович (29.VII.1828 — 6.V.1915)

 

Enhelhard 

Російський астроном Василь Павлович Енгельгардт народився 29 липня 1828 р. у Смоленську. Закінчивши (1847) Петербурзьке училище правознавства, працював в урядових департаментах. 1853 р. вийшов у відставку й розпочав астрономічні дослідження. У 1875 р. оселився в Дрездені, де на власні кошти побудував (1879) обсерваторію. Працював у ній самотужки, без помічників, до 1897 р.

 

Галузь наукових інтересів Василя Енгельгардта — комети, астероїди, туманності й зоряні скупчення. Упродовж 1879—1894 рр. виконав спостереження 50 комет і 70 астероїдів. Cпостерігав (з 1883 р.) туманності й зоряні скупчення — уклав каталог понад 400 туманностей. З 1886 р. спостерігав 829 зір з каталогу Брадлея з метою виявлення у них зір-супутників.

 

Наприкінці XIX ст. подарував астрономічні інструменти своєї обсерваторії Казанському університетові. Для цих інструментів поблизу м. Казані спорудили (1901) нову обсерваторію, яку згодом назвали іменем Енгельгардта (брав активну участь у будівництві й організації роботи нової обсерваторії, а в заповіті передав Казанському університету все своє майно і капітал на розвиток обсерваторії).

 

На честь науковця названо кратер на Місяці.

 

Василь Павлович Енгельгардт помер 6 травня 1915 р. у Дрездені (Німеччина).

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1