Ґілл Девід

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Ґілл Девід (12.VI.1843 — 24.I.1914)

Gill

Шотландський астроном і геодезист Девід Ґілл народився 12 червня 1843 р. у м. Абердин. Закінчивши Абердинський університет, працював у сімейному бізнесі (виробництво годинників), але згодом вирішив стати астрономом й очолив приватну обсерваторію в Абердинширі. У 1874 р. спостерігав на острові Маврикій проходження Венери по диску Сонця. На острові Вознесіння виконав (1877) спостереження Марса під час великого протистояння (на підставі цих спостережень визначив (1880) паралакс Сонця). У 1879—1906 рр. — директор обсерваторії на мисі Доброї Надії. У 1906 р. повернувся в Лондон.

Галузь наукових інтересів Девіда Ґілла — астрометрія, практична астрономія. Указав на можливість використання фотографічних спостережень зір для складання зоряних каталогів. Він є піонером у використанні астрофотографії (зробив першу фотографію Великої комети 1882) і одним з перших ініціаторів проекту «Карта неба». Упродовж 1885—1889 рр. виконав фотографування неба південної півкулі Землі, результати якого стали основою для створення каталога «Кейпський фотографічний огляд» (цей каталог, що містить дані про понад 400 000 зір, у 1896—1900 рр. опублікував Якобус Каптейн). Організував спостереження астероїдів з допомогою геліометрів для визначення паралаксу Сонця, виконав вимірювання багатьох зоряних паралаксів, обчислив масу Юпітера.

Упродовж 1909—1911 рр. — президент Королівського астрономічного товариства. На честь науковця названо кратери на Місяці та Марсі.

Девід Ґілл помер 24 січня 1914 р. у Лондоні.