Ґрінстейн Джессі Леонард

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Ґрінстейн Джессі Леонард (15.X.1909 — 21.X.2002)

Grinstein

Американський астроном Леонард Джессі Ґрінстейн народився 15 жовтня 1909 р. в Нью-Йорку. Закінчивши (1929) Гарвардський університет, розпочав підприємницьку діяльність, але повернуся в Гарвард й упродовж 1934—1937 рр. здобув астрономічну освіту. Протягом 1937—1948 рр. працював в Єркській обсерваторії (з 1939 р. до 1948 р. — також в обсерваторії Макдональд). З 1948 р. — співробітник обсерваторій Маунт-Вільсон і Маунт-Паломар. Упродовж 1949—1972 рр. — також професор Каліфорнійського технологічного інституту (пішов у відставку офіційно у 1980 р.).

Галузь наукових інтересів Леонарда Ґрінстейна — зорі й міжзоряне середовище. Одним з перших спробував (1937) визначити розміри пилових часток в міжзоряному просторі. Пояснив поляризацію випромінювання зір за рахунок орієнтації пилинок в міжзоряному магнітному полі (механізм Дейвіса—Ґрінстейна). Досліджував дифузне випромінювання в Галактиці.

З 1939 р. активно досліджував хімічний склад зоряних атмосфер з метою вивчення процесів утворення та еволюції хімічних елементів у Всесвіті. Розробив спектральну класифікацію білих карликів, визначив температури, радіуси й маси багатьох з них. Був учасником перших робіт з оптичного ототожнення квазарів за їх спектрами.

На честь науковця названо астероїд 4612 Ґрінстейн.

Леонард Джессі Ґрінстейн помер 21 жовтня 2002 р.