Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

На зорі-канібалі виявлено металевий «рубець»

26 лютого 2024

 

Коли така зоря, як Сонце, досягає кінця свого життя, вона може поглинути навколишні планети й астероїди, які виникли разом із нею. Тепер, за допомогою Дуже великого телескопа (Very Large Telescope, VLT) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) у Чилі, дослідники вперше знайшли унікальний прояв цього процесу — «рубець» (слід, Ред.), розміщений на поверхні зорі білий карлик. Результати дослідження опубліковано в The Astrophysical Journal Letters.

Докладніше:

Найяскравіший і найненаситніший: астрономи виявили новго рекордсмена серед квазарів

19 лютого 2024

 

За допомогою Дуже великого телескопа (Very Large Telescope, VLT) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) астрономи з’ясували характеристики яскравого квазара. Виявилося, що він не лише найяскравіший серед інших квазарів, але є також об’єктом з найбільшою світністю, які коли-небудь спостерігали. Квазари — це яскраві ядра далеких галактик, яких «живлять» надмасивні чорні діри. Чорна діра в цьому рекордному квазарі збільшується в масі, еквівалентній одному Сонцю в день, що робить її чорною дірою з найвищим темпом накопичення маси натепер.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Ґрінстейн Джессі Леонард (15.X.1909 — 21.X.2002)

 

Grinstein 

Американський астроном Леонард Джессі Ґрінстейн народився 15 жовтня 1909 р. в Нью-Йорку. Закінчивши (1929) Гарвардський університет, розпочав підприємницьку діяльність, але повернуся в Гарвард й упродовж 1934—1937 рр. здобув астрономічну освіту. Протягом 1937—1948 рр. працював в Єркській обсерваторії (з 1939 р. до 1948 р. — також в обсерваторії Макдональд). З 1948 р. — співробітник обсерваторій Маунт-Вільсон і Маунт-Паломар. Упродовж 1949—1972 рр. — також професор Каліфорнійського технологічного інституту (пішов у відставку офіційно у 1980 р.).

 

Галузь наукових інтересів Леонарда Ґрінстейна — зорі й міжзоряне середовище. Одним з перших спробував (1937) визначити розміри пилових часток в міжзоряному просторі. Пояснив поляризацію випромінювання зір за рахунок орієнтації пилинок в міжзоряному магнітному полі (механізм Дейвіса—Ґрінстейна). Досліджував дифузне випромінювання в Галактиці.

 

З 1939 р. активно досліджував хімічний склад зоряних атмосфер з метою вивчення процесів утворення та еволюції хімічних елементів у Всесвіті. Розробив спектральну класифікацію білих карликів, визначив температури, радіуси й маси багатьох з них. Був учасником перших робіт з оптичного ототожнення квазарів за їх спектрами.

 

На честь науковця названо астероїд 4612 Ґрінстейн.

 

Леонард Джессі Ґрінстейн помер 21 жовтня 2002 р.

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1