Габбл Павелл Едвін

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Габбл Павелл Едвін (20.ХI.1889 — 28.IХ.1953)

Habbl

Американський астроном Едвін Павелл Габбл народився 20 лиспопада 1889 р. у Маршфілді (шт. Міссурі). У 1910 р. закінчив Чиказський університет. Потім два роки вивчав юриспруденцію в Оксфорді й якийсь час працював адвокатом. У 1914 р. почав працювати в Єркській астрономічній обсерваторії, а з 1919 р. став співробітником обсерваторії Маунт-Вілсон.

Своїми науковими дослідженнями Габбл започаткував позагалактичну астрономію. У період 1923—1924 рр. він одержав на 100-дюймовому телескопі фотографії спіральної туманності М31 у сузір’ї Андромеди, на яких зовнішні частини туманності розділялися на окремі зорі. Серед цих зір були цефеїд, за допомогою яких вдалося визначити відстань до туманності і тим самим остаточно довести, що спіральні туманності є зоряними системами, розташованими на величезних відстанях від Галактики.

Подальші дослідження Е. Габбла були присвячені вивченню галактик — їхнього складу, загальної структури, розподілу і руху в просторі. У 1925 р. Габбл запропонував першу класифікацію галактик за їхнім зовнішнім виглядом (формою), що і до сьогодні залишається основою сучасної класифікації галактик.

У 1929 р., співставивши променеві швидкості галактик з відстанями до них, знайшов, що між цими величинами існує лінійна залежність (закон Габбла), і визначив чисельне значення коефіцієнта цієї залежності (стала Габбла). Ці відкриття Е. Габбла стали спостережною основою теорії розширення Всесвіту.

На честь науковця названо астероїд 2069 Габбл, а також Космічний телескоп імені Габбла, що працює на орбіті Землі з 1990 року.

Едвін Павелл Габбл помер 28 вересня 1953 р. у м. Сан-Маріно (шт. Каліфорнія, США).

Докладніше про Едвіна Габбла