Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Де Всесвіт ховає свою, досі не знайдену, масу?

15 лютого 2019

На перший погляд здається дивним те, що коли астрономи «збирають до купи» всю нормальну матерію в сучасному Всесвіті, то приблизно її третину вони не виявляють шляхом спостережень. (Відсутню речовину не слід ототожнювати з ще загадковішою темною матерією). Пошук відсутньої речовини триває протягом багатьох років. Нові результати спостережень рентгенівської обсерваторії NASA «Чандра» (Chandra), оприлюднені в Astrophysical Journal, можливо, допомогли науковцям знайти цю «загублену» речовину.

Докладніше:

Пузирі довкола молодих зір

06 лютого 2019

З допомогою багатокомпонентного спектроскопічного приймача (Multi Unit Spectroscopic Explorer, MUSE), який встановлено на Дуже великому телескопі (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO), отримано яскраве кольорове зображення однієї з ділянок Великої Магелланової Хмари (Large Magellanic Cloud, LMC). Ділянка, що має назву LHA 120-N 180B, або коротко N180 B, ― це тип туманності, відомий як H II регіон (вимовляється «аш-два»). Такі туманності є розсадниками нових зір.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Гіппарх (бл. 190 — 125 до н.е.)

 

Hipparch 

Один із найбільших астрономів стародавнього світу народився в Нікеї (Мала Азія). Значну частину свого життя провів на о. Родос, де в 160—125 до н.е. виконав переважну частину своїх робіт. З усіх творів Гіппарха до нас дійшов лише один — критичний коментар на поетичний опис зоряного неба, складений Аратом. Про інші його роботи відомо з «Альмагеста» Птолемея, який значною мірою спирався на його результати.

 

Гіппарх склав (127 р. до н. е.) перший зоряний каталог, що містив небесні координати близько 850 зір, а також розподілив зорі за їхньою яскравістю на 6 груп. Порівнявши свої спостереження зі спостереженнями попередників, Гіппарх відкрив прецесію. Удосконалив методику розрахунку видимих рухів Сонця і Місяці, що дало змогу з викокою точністю передбачати сонячні й місячні затемнення. На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 4000 Гіппарх.

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1