Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Телескоп Європейської південної обсерваторії бачить ознаки формування планети

20 травня 2020

Спостереження, виконані за допомогою Дуже великого телескопа Європейської південної обсерваторії (Very Large Telescope the European Southern Observatory, VLT ESO), дали змогу отримати чіткі ознаки народження планетної системи. Навколо молодої зорі АБ Візничого (AB Aurigae) міститься щільний газопиловий диск в якому астрономи помітили спіралеподібну структуру із «завитком», що позначає місце, де може формуватися планета. Спостережувана особливість може бути першим прямим свідченням появи нової планети.

Докладніше:

Гарячі зорі вкриті великими магнітними плямами

30 листопада -0001

Астрономи, які працювали з телескопами Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO), виявили на поверхні дуже гарячих зір у зоряних скупченнях величезні плями з магнітним полем. Окрім таких плям, у деяких з цих зір також виявлено надзвичайні події — вибухоподібні спалахи під час яких виділяється в кілька мільйонів разів більше енергії, ніж у процесі схожих вивержень на Сонці. Результати досліджень, оприлюднені в журналі Nature Astronomy, допомагають астрономам краще зрозуміти ці дивовижні зорі та відчиняють двері для розв’язання інших невловимих таємниць зоряної астрономії.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Гіппарх (бл. 190 — 125 до н.е.)

 

Hipparch 

Один із найбільших астрономів стародавнього світу народився в Нікеї (Мала Азія). Значну частину свого життя провів на о. Родос, де в 160—125 до н.е. виконав переважну частину своїх робіт. З усіх творів Гіппарха до нас дійшов лише один — критичний коментар на поетичний опис зоряного неба, складений Аратом. Про інші його роботи відомо з «Альмагеста» Птолемея, який значною мірою спирався на його результати.

 

Гіппарх склав (127 р. до н. е.) перший зоряний каталог, що містив небесні координати близько 850 зір, а також розподілив зорі за їхньою яскравістю на 6 груп. Порівнявши свої спостереження зі спостереженнями попередників, Гіппарх відкрив прецесію. Удосконалив методику розрахунку видимих рухів Сонця і Місяці, що дало змогу з викокою точністю передбачати сонячні й місячні затемнення. На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 4000 Гіппарх.

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1