Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Read more

Пошук інформації на порталі

 

Горребоу Нільсен Педер (14.V.1679 — 15.IV.1764)

 

Horrebou 

Данський астроном Педер Нільсен Горребоу народився 14 травня 1679 р. у м. Легстері. Здобув (1716) вищу освіту в Копенгагенському університеті. Чотири роки працював у Копенгагенській обсерваторії помічником відомого данського астронома Оле Ремера (після смерті свого вчителя продовжив його дослідження, що стосувалися, головно, точного визначення положень зір). З 1714 р. — професор математики Копенгагенського університету і директор обсерваторії. У 1738—1739 рр. і 1747—1748 рр. — ректор Копенгагенського університету.

 

У книзі «Основи астрономії» (1734—1735) умістив дані спостережень точних положень зір, зроблених Ремером і ним самим (ці матеріали невдовзі використав Т. Майєр для визначення власних рухів зір). Ім’я Горребоу пов’язане також з однією із перших спроб вимірювання річного паралакса зір — у книзі «Тріумфуючий Коперник» (1727) він повідомив про те, що, використавши проведені Ремером спостереження Сиріуса й Веги, йому вдалося визначити переміщення на небесній сфері цих зір внаслідок орбітального руху Землі. Пізніше, щоправда, було показано: знайдене Горребоу значення паралакса помилкове, оскільки він не враховував вплив температури на інструменти. Горребоу розробив також новий метод визначення широти, написав кілька підручників з астрономії, математики, навігації. На честь науковця названо кратер на Місяці.

 

Педер Нільсен Горребоу помер 15 квітня 1764 р. у м. Копенгаген (Данія).

 

М. Г. Родрігес

Джерело: Короткий астрономічний календар 1979.

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1