Горребоу Нільсен Педер

Останні новини

Розв’язок астрофізичної проблеми пов’язує темну матерію та надмасивні чорні діри

24 липня 2024

Нове дослідження, можливо, виявило зв’язок між надмасивними чорними дірами та частинками темної матерії, що могло б вирішити проблему, яка десятиліттями турбувала астрофізиків: «проблему останнього парсека».

Торік міжнародна група дослідників виявила фоновий «гул» гравітаційних хвиль. Вони припустили, що цей фоновий сигнал виходить від мільйонів пар надмасивних чорних дір, що зливаються.

Надмасивні чорні діри в сотні тисяч до мільярдів разів більші за масою, ніж Сонце. Але теорія вказує на те, що такі злиття між парами надмасивних чорних дір не мають відбутися. Оскільки спостерігати такі об’єкти надзвичайно важко, астрофізикам доводиться покладатися на теоретичне моделювання, щоб зрозуміти динаміку пар чорних дір.

Головній астрономічній обсерваторії НАН України — 80 років

14 липня 2024

17 липня 2024 року виповнюється 80 років від часу заснування Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) Національної академії наук України.

Зусиллями кількох поколінь астрономів ГАО перетворилась у відому наукову установу, яка має висококваліфіковані кадри та займає провідне місце з різних напрямів астрономії. Обсерваторія має тісні наукові зв’язки з багатьма астрономічними закладами України та світу. Вона була ініціатором і учасником міжнародних програм і проєктів, зокрема створення Каталогу фундаментальних слабких зір та фотографічного огляду неба, спостереження комети Галлея, визначення варіацій глобальних характеристик Сонця, а також брала участь у підготовці та здійсненні космічних проєктів ВЕГА, ФОБОС, КОРОНАС та інших.

З нагоди ювілею в ГАО 15—17 липня поточного року відбудеться Міжнародна наукова конференція «Головна астрономічна обсерваторія НАН України — від 1944 р. і надалі. Вплив міжнародної співпраці».

За інф. з сайту ГАО НАН України підготував Іван Крячко

Горребоу Нільсен Педер (14.V.1679 — 15.IV.1764)

Horrebou

Данський астроном Педер Нільсен Горребоу народився 14 травня 1679 р. у м. Легстері. Здобув (1716) вищу освіту в Копенгагенському університеті. Чотири роки працював у Копенгагенській обсерваторії помічником відомого данського астронома Оле Ремера (після смерті свого вчителя продовжив його дослідження, що стосувалися, головно, точного визначення положень зір). З 1714 р. — професор математики Копенгагенського університету і директор обсерваторії. У 1738—1739 рр. і 1747—1748 рр. — ректор Копенгагенського університету.

У книзі «Основи астрономії» (1734—1735) умістив дані спостережень точних положень зір, зроблених Ремером і ним самим (ці матеріали невдовзі використав Т. Майєр для визначення власних рухів зір). Ім’я Горребоу пов’язане також з однією із перших спроб вимірювання річного паралакса зір — у книзі «Тріумфуючий Коперник» (1727) він повідомив про те, що, використавши проведені Ремером спостереження Сиріуса й Веги, йому вдалося визначити переміщення на небесній сфері цих зір внаслідок орбітального руху Землі. Пізніше, щоправда, було показано: знайдене Горребоу значення паралакса помилкове, оскільки він не враховував вплив температури на інструменти. Горребоу розробив також новий метод визначення широти, написав кілька підручників з астрономії, математики, навігації. На честь науковця названо кратер на Місяці.

Педер Нільсен Горребоу помер 15 квітня 1764 р. у м. Копенгаген (Данія).

М. Г. Родрігес

Джерело: Короткий астрономічний календар 1979.

Останні новини

Розв’язок астрофізичної проблеми пов’язує темну матерію та надмасивні чорні діри

Головній астрономічній обсерваторії НАН України — 80 років

Інші новини

Пошук інформації на порталі

Астроблоги

Науково-популярні статті (за темами)

Події наукового життя