Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Розв’язок астрофізичної проблеми пов’язує темну матерію та надмасивні чорні діри

24 липня 2024

Нове дослідження, можливо, виявило зв’язок між надмасивними чорними дірами та частинками темної матерії, що могло б вирішити проблему, яка десятиліттями турбувала астрофізиків: «проблему останнього парсека».

 

 

Торік міжнародна група дослідників виявила фоновий «гул» гравітаційних хвиль. Вони припустили, що цей фоновий сигнал виходить від мільйонів пар надмасивних чорних дір, що зливаються.

 

Надмасивні чорні діри в сотні тисяч до мільярдів разів більші за масою, ніж Сонце. Але теорія вказує на те, що такі злиття між парами надмасивних чорних дір не мають відбутися. Оскільки спостерігати такі об’єкти надзвичайно важко, астрофізикам доводиться покладатися на теоретичне моделювання, щоб зрозуміти динаміку пар чорних дір.

Read more

Головній астрономічній обсерваторії НАН України — 80 років

14 липня 2024

17 липня 2024 року виповнюється 80 років від часу заснування Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) Національної академії наук України.

 

 

Зусиллями кількох поколінь астрономів ГАО перетворилась у відому наукову установу, яка має висококваліфіковані кадри та займає провідне місце з різних напрямів астрономії. Обсерваторія має тісні наукові зв’язки з багатьма астрономічними закладами України та світу. Вона була ініціатором і учасником міжнародних програм і проєктів, зокрема створення Каталогу фундаментальних слабких зір та фотографічного огляду неба, спостереження комети Галлея, визначення варіацій глобальних характеристик Сонця, а також брала участь у підготовці та здійсненні космічних проєктів ВЕГА, ФОБОС, КОРОНАС та інших.

 

З нагоди ювілею в ГАО 1517 липня поточного року відбудеться Міжнародна наукова конференція «Головна астрономічна обсерваторія НАН України — від 1944 р. і надалі. Вплив міжнародної співпраці».

 

За інф. з сайту ГАО НАН України підготував Іван Крячко

Пошук інформації на порталі

 

Камінський Міхал (24.XI 1879 — 18.IV 1973)

 

Kaminskyi 

Російський і польський астроном Міхал Камінський народився 24 листопада 1879 р. в Могильовській губернії (тепер Білорусія). Закінчивши (1903) Петербурзький університет, працював упродовж 1903—1908 рр. у Пулковській обсерваторії. У 1909—1914 рр. — науковий співробітник гідрографічного відділу російського військово-морського флоту. Протягом 1914—1920 рр. — астроном військового порту в м. Владивосток (з 1919 р. — також начальник Морської обсерваторії, яку він заснував там). На запрошення гідрографічного відділу японського морського флоту у 1920—1922 рр. працював у Токіо. У 1922 р. переїхав до Польщі. З 1923 р. — професор астрономії Варшавського університету і директор університетської обсерваторії. У 1935 р. організував астрономічний відділ у метеорологічній обсерваторії на горі Піп-Іван в Карпатах. У 1945—1963 рр. виконував науково-дослідну роботу в Кракові. 1963 р. повернувся до Варшави, де продовжував свої наукові дослідження.

 

Галузь наукових інтересів Міхала Камінського — комети (засновник польської кометної школи). Вивчав руху комет Вольфа 1 і Галлея. Побудував теорію руху комети Вольфа 1 з урахуванням збурень від шести планет (від Венери до Урана) і негравітаціонних ефектів. Розробив новий метод, що дає змогу оцінювати планетні збурення кометної орбіти, і застосував його для вивчення руху комети Галлея на великому інтервалі часу. Виконав низку досліджень з гідрографії, земного магнетизму, астрометрії та метеорології.

 

На честь науковця комета 14P/Вольфа з 1971 р. має назву «комета Вольфа—Камінського».

 

Міхал Камінський помер 18 квітня 1973 р. у Варшаві (Польща).

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1