Камінський Міхал

Останні новини

Вебб розкриває нові деталі та таємниці полярного сяйва Юпітера

13 травня 2025

Космічний телескоп імені Джеймса Вебба NASA/ESA/CSA зафіксував нові деталі полярних сяйв на найбільшій планеті нашої Сонячної системи. Танцюючі вогні, що спостерігаються на Юпітері, у сотні разів яскравіші за ті, що видно на Землі. Завдяки підвищеній чутливості телескопа Вебба астрономи вивчали ці явища, щоб краще зрозуміти магнітосферу Юпітера.

Полярні сяйва виникають, коли високоенергетичні частинки потрапляють в атмосферу планети поблизу її магнітних полюсів і стикаються з атомами газу. Полярні сяйва на Юпітері не тільки величезні за розміром, але й у сотні разів енергійніші, ніж полярні сяйва на Землі. Тут полярні сяйва викликані сонячними бурями — коли заряджені частинки падають на верхні шари атмосфери, збуджують гази та змушують їх світитися червоним, зеленим та фіолетовим кольором. Тим часом Юпітер має додаткове джерело своїх полярних сяйв; сильне магнітне поле газового гіганта захоплює заряджені частинки з навколишнього середовища. Це включає не лише частинки сонячного вітру, але й частинки, що викидаються в космос його супутником Іо, відомим своїми численними та великими вулканами.

Камінський Міхал (24.XI 1879 — 18.IV 1973)

Kaminskyi

Російський і польський астроном Міхал Камінський народився 24 листопада 1879 р. в Могильовській губернії (тепер Білорусія). Закінчивши (1903) Петербурзький університет, працював упродовж 1903—1908 рр. у Пулковській обсерваторії. У 1909—1914 рр. — науковий співробітник гідрографічного відділу російського військово-морського флоту. Протягом 1914—1920 рр. — астроном військового порту в м. Владивосток (з 1919 р. — також начальник Морської обсерваторії, яку він заснував там). На запрошення гідрографічного відділу японського морського флоту у 1920—1922 рр. працював у Токіо. У 1922 р. переїхав до Польщі. З 1923 р. — професор астрономії Варшавського університету і директор університетської обсерваторії. У 1935 р. організував астрономічний відділ у метеорологічній обсерваторії на горі Піп-Іван в Карпатах. У 1945—1963 рр. виконував науково-дослідну роботу в Кракові. 1963 р. повернувся до Варшави, де продовжував свої наукові дослідження.

Галузь наукових інтересів Міхала Камінського — комети (засновник польської кометної школи). Вивчав руху комет Вольфа 1 і Галлея. Побудував теорію руху комети Вольфа 1 з урахуванням збурень від шести планет (від Венери до Урана) і негравітаціонних ефектів. Розробив новий метод, що дає змогу оцінювати планетні збурення кометної орбіти, і застосував його для вивчення руху комети Галлея на великому інтервалі часу. Виконав низку досліджень з гідрографії, земного магнетизму, астрометрії та метеорології.

На честь науковця комета 14P/Вольфа з 1971 р. має назву «комета Вольфа—Камінського».

Міхал Камінський помер 18 квітня 1973 р. у Варшаві (Польща).