Камінський Міхал

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Камінський Міхал (24.XI 1879 — 18.IV 1973)

Kaminskyi

Російський і польський астроном Міхал Камінський народився 24 листопада 1879 р. в Могильовській губернії (тепер Білорусія). Закінчивши (1903) Петербурзький університет, працював упродовж 1903—1908 рр. у Пулковській обсерваторії. У 1909—1914 рр. — науковий співробітник гідрографічного відділу російського військово-морського флоту. Протягом 1914—1920 рр. — астроном військового порту в м. Владивосток (з 1919 р. — також начальник Морської обсерваторії, яку він заснував там). На запрошення гідрографічного відділу японського морського флоту у 1920—1922 рр. працював у Токіо. У 1922 р. переїхав до Польщі. З 1923 р. — професор астрономії Варшавського університету і директор університетської обсерваторії. У 1935 р. організував астрономічний відділ у метеорологічній обсерваторії на горі Піп-Іван в Карпатах. У 1945—1963 рр. виконував науково-дослідну роботу в Кракові. 1963 р. повернувся до Варшави, де продовжував свої наукові дослідження.

Галузь наукових інтересів Міхала Камінського — комети (засновник польської кометної школи). Вивчав руху комет Вольфа 1 і Галлея. Побудував теорію руху комети Вольфа 1 з урахуванням збурень від шести планет (від Венери до Урана) і негравітаціонних ефектів. Розробив новий метод, що дає змогу оцінювати планетні збурення кометної орбіти, і застосував його для вивчення руху комети Галлея на великому інтервалі часу. Виконав низку досліджень з гідрографії, земного магнетизму, астрометрії та метеорології.

На честь науковця комета 14P/Вольфа з 1971 р. має назву «комета Вольфа—Камінського».

Міхал Камінський помер 18 квітня 1973 р. у Варшаві (Польща).