Кемпбелл Воллес Вільям

Останні новини

Розв’язок астрофізичної проблеми пов’язує темну матерію та надмасивні чорні діри

24 липня 2024

Нове дослідження, можливо, виявило зв’язок між надмасивними чорними дірами та частинками темної матерії, що могло б вирішити проблему, яка десятиліттями турбувала астрофізиків: «проблему останнього парсека».

Торік міжнародна група дослідників виявила фоновий «гул» гравітаційних хвиль. Вони припустили, що цей фоновий сигнал виходить від мільйонів пар надмасивних чорних дір, що зливаються.

Надмасивні чорні діри в сотні тисяч до мільярдів разів більші за масою, ніж Сонце. Але теорія вказує на те, що такі злиття між парами надмасивних чорних дір не мають відбутися. Оскільки спостерігати такі об’єкти надзвичайно важко, астрофізикам доводиться покладатися на теоретичне моделювання, щоб зрозуміти динаміку пар чорних дір.

Головній астрономічній обсерваторії НАН України — 80 років

14 липня 2024

17 липня 2024 року виповнюється 80 років від часу заснування Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) Національної академії наук України.

Зусиллями кількох поколінь астрономів ГАО перетворилась у відому наукову установу, яка має висококваліфіковані кадри та займає провідне місце з різних напрямів астрономії. Обсерваторія має тісні наукові зв’язки з багатьма астрономічними закладами України та світу. Вона була ініціатором і учасником міжнародних програм і проєктів, зокрема створення Каталогу фундаментальних слабких зір та фотографічного огляду неба, спостереження комети Галлея, визначення варіацій глобальних характеристик Сонця, а також брала участь у підготовці та здійсненні космічних проєктів ВЕГА, ФОБОС, КОРОНАС та інших.

З нагоди ювілею в ГАО 15—17 липня поточного року відбудеться Міжнародна наукова конференція «Головна астрономічна обсерваторія НАН України — від 1944 р. і надалі. Вплив міжнародної співпраці».

За інф. з сайту ГАО НАН України підготував Іван Крячко

Кемпбелл Воллес Вільям (11.IV.1862 — 14.VI.1938)

Kempbell

Американський астроном Вільям Воллес Кемпбелл народився 11 квітня 1862 р. в окрузі Генкок (штат Огайо). Закінчивши (1886) Мічиганський університет, викладав математику (1886—1888) в університеті штату Колорадо та астрономію (1888—1891) в Мічиганському університеті. Упродовж 1891—1930 рр. працював у Лікській обсерваторії (гора Гамільтон в Каліфорнії). З 1901 р. — директор (з 1931 р. почесний директор) Лікської обсерваторії.

Галузь наукових інтересів Вільяма Кемпбелла — астроспектроскопія (визначення променевих швидкостей зір, спектральні дослідження зір, комет, атмосфери Марса тощо). Доклав багато зусиль для виконання програми визначень променевих швидкостей зір, розпочатої в Лікській обсерваторії в 1896 р. з метою визначення руху Сонця серед зір. У результаті спостережень за цією програмою було виявлено велику кількість спектрально-подвійних зір, що стало основою для подальшого широкого вивчення власних рухів зір і обертання Галактики. Знайшов під час протистояння Марса у 1894 р., що в його атмосфері дуже мало кисню і водяної пари, і що її густина набагато нижче, ніж в земній атмосфері. Упродовж 1898—1922 рр. очолював експедиції Лікської обсерваторії для спостереження сонячних затемнень в різних куточках Землі, серед іншого в Києві у 1914 р.

Протягом 1922—1925 рр. — президент Міжнародного астрономічного союзу. Президент (1923—1930) Каліфорнійського університету. У 1931—1935 рр. — президент Національної академії наук США. На честь науковця названо кратер на Місяці, кратер на Марсі, астероїд 2751 Кемпбелл.

Вільям Воллес Кемпбелл помер 14 червня 1938 р. у Сан-Франциско.