Кемпбелл Воллес Вільям

Останні новини

Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці

16 квітня 2024

Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.

Докладніше:

Астрономи виявили сильні магнітні поля біля чорної діри в центрі Молочного Шляху

27 березня 2024

Нове зображення, отримане за допомогою Телескопа горизонту подій (Event Horizon Telescope, EHT), дало змогу виявити сильні та впорядковані магнітні поля, що виходять по спіралі від краю надмасивної чорної діри Стрілець A* (Sgr A*). На новій світлині «монстра», що ховається в серці галактики Молочний Шлях, якого вперше спостерігали у поляризованому світлі, науковці побачили структуру магнітного поля, разюче схожу на аналогічну структуру в чорної діри у центрі галактики M87. Це свідчить про те, що наявність сильного магнітного поля може бути спільною ознакою всіх чорних дір. Виявлена схожість також натякає на існування невидимого струменя (джета) в Sgr A*. Результати дослідження оприлюднені в The Astrophysical Journal Letters.

Докладніше:

Кемпбелл Воллес Вільям (11.IV.1862 — 14.VI.1938)

Kempbell

Американський астроном Вільям Воллес Кемпбелл народився 11 квітня 1862 р. в окрузі Генкок (штат Огайо). Закінчивши (1886) Мічиганський університет, викладав математику (1886—1888) в університеті штату Колорадо та астрономію (1888—1891) в Мічиганському університеті. Упродовж 1891—1930 рр. працював у Лікській обсерваторії (гора Гамільтон в Каліфорнії). З 1901 р. — директор (з 1931 р. почесний директор) Лікської обсерваторії.

Галузь наукових інтересів Вільяма Кемпбелла — астроспектроскопія (визначення променевих швидкостей зір, спектральні дослідження зір, комет, атмосфери Марса тощо). Доклав багато зусиль для виконання програми визначень променевих швидкостей зір, розпочатої в Лікській обсерваторії в 1896 р. з метою визначення руху Сонця серед зір. У результаті спостережень за цією програмою було виявлено велику кількість спектрально-подвійних зір, що стало основою для подальшого широкого вивчення власних рухів зір і обертання Галактики. Знайшов під час протистояння Марса у 1894 р., що в його атмосфері дуже мало кисню і водяної пари, і що її густина набагато нижче, ніж в земній атмосфері. Упродовж 1898—1922 рр. очолював експедиції Лікської обсерваторії для спостереження сонячних затемнень в різних куточках Землі, серед іншого в Києві у 1914 р.

Протягом 1922—1925 рр. — президент Міжнародного астрономічного союзу. Президент (1923—1930) Каліфорнійського університету. У 1931—1935 рр. — президент Національної академії наук США. На честь науковця названо кратер на Місяці, кратер на Марсі, астероїд 2751 Кемпбелл.

Вільям Воллес Кемпбелл помер 14 червня 1938 р. у Сан-Франциско.