Кірхгоф Густав Роберт

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Кірхгоф Густав Роберт (12.III.1824 — 17.X.1887)

Kirkhhof

Німецький фізик Густав Роберт Кірхгоф народився 12 березня 1824 р. у м. Кеніґсберґ (тепер Калінінград, Росія). Вищу освіту здобув (1846) у Кеніґсберзькому університеті. З 1847 р. — приват-доцент в Берлінському університеті. У 1850—1854 рр. — професор університету в Бреславлі (нині Вроцлав, Польща). До 1874 р. — професор в Гейдельберзькому, а з 1875 р. — Берлінському університетах.

Найважливіший внесок Густава Кірхгофа в астрономію полягає в тому, що він (разом з німецьким вченим Бунзеном) заклав основи спектрального аналізу — методу дослідження, який уможливив появу астрофізики. Також виміряв положення кількох тисяч фраунгоферових ліній в спектрі Сонця і встановив їхній збіг з емісійними лініями десятка земних елементів, з чого зробив висновок, що ці хімічні елементи присутні в атмосфері Сонця. Запропонував першу науково обґрунтовану модель Сонця як розпеченої кулі з дуже високою температурою, оточеною менш гарячою атмосферою, де всі елементи перебувають в газоподібному стані. Сонячні плями правильно вважав холоднішими ділянками в цій атмосфері. Встановив (1859) один із законів випромінювання (закон Кірхгофа), що є також важливим для астрофізики.

На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 10358 Кірхгоф.

Густав Роберт Кірхгоф помер 17 жовтня 1887 р. в Берліні.

Докладніше про Густава Кірхгофа