Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Read more

Пошук інформації на порталі

 

Копал Зденек (4.IV.1914 — 23.VII.1993)

 

Kopal 

Чеський астроном Зденек Копал народився 4 квітня 1914 р. у м. Літомишль, на сході Чехії. Цікавився астрономією з дитячих літ — у 15-річному віці став членом Чеського астрономічного товариства. Вищу освіту здобув у Празькому, Кембриджському (Англія) та Гарвардському (США) університетах. Ще студентом (1935) взяв участь в роботі з’їзду Міжнародного астрономічного союзу в Парижі, де його прийняли у члени МАС. Упродовж 1940—1951 рр. працював у Гарвардській обсерваторії, а також (1942—1951) у Массачусетському технологічному інституті. У 1951—1981 рр. — професор, завідувач кафедрою астрономії Манчестерського університету в Англії.

 

Галузь наукових інтересів Зденека Копала — затемнювані подвійні зорі, Місяць. Визначив параметри великої кількості затемнюваних систем, маси їхніх компонентів. Досліджував перенесення маси в тісних подвійних системах, розглянув еволюцію зір у таких системах. Організував і очолив (1958) спільну роботу Манчестерського університету й обсерваторії Пік-дю-Міді (Франція) з дослідження Місяця. Розробив метод вимірів деталей поверхні Місяця, з допомогою якого було оброблено 60 000 фотографій. NASA використало ці результати під час створення карти Місяця. Був науковим консультантом космічних програм багатьох дослідних установ США, головою Комітету з досліджень Місяця та планет Британської національної ради з космічних досліджень. Співпрацював (з 1958 р.) з NASA (як запрошений співробітник Лабораторії реактивного руху) за програмою дослідження Місяця.

 

За внесок у підготовку програми «Аполлон» отримав у подарунок місячний пил, доставлений з поверхні Місяця, який висипав на могилу Жюля Верна в Ам’єні.

 

Заснував міжнародні наукові журнали: «Icarus» (1962), «Astrophysics and Space Science» (1968), «The Moon» (1970) — був головним редактором двох останніх.

 

На честь науковця названо астероїд 2628 Копал.

 

Зденек Копал помер 23 липня 1993 р. у м. Уілмслоу (графство Чешир), що у Великобританії (похований на Вишеградському кладовищі в Празі поряд з іншими видатними діячами чеської науки і мистецтва).

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1