Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Read more

Пошук інформації на порталі

 

Ковалевський Жан (н. 18 травня 1929 р.)

 

Kovalevskyi 

Французький астроном Жан Ковалевський народився 18 травня 1929 р. у м. Нейї-сюр-Сен, що поблизу Парижа. Закінчивши (1954) Вищу нормальну школу (Парижі), працював упродовж 1954—1960 рр. у Паризькій обсерваторії. У 1960—1971 рр. — завідувач відділу ефемерид і небесної механіки в Бюро довгот у Парижі. Був куратором (у 1960-х роках) програми досліджень, що виконувались з допомогою окремих французьких штучних супутників Землі. Протягом 1971—1978 рр. — керівник групи «Космічна геодезія» в Медонской обсерваторії. У 1960—1974 рр. також викладав у Паризькому університеті. Засновник і перший директор (1974—1982) Центру з вивчення проблем геодинаміки та астрономії (Centre d'Etudes et de Recherches en Geodynamique et Astronomie, CERGA) в Грасі (знову був на цій посаді в 1988—1992 роках). Протягом 1981—1997 — керівник міжнародного консорціуму FAST з обробки даних спостережень, виконаних Європейським астрометричним супутником HIPPARCOS.

 

Галузь наукових інтересів Жана Ковалевського — небесна механіка, астрометрія, космічна геодезія. Розробив аналітичну теорію руху штучних супутників Землі. Досліджував рух супутника Юпітера Пасіфе, розробив новий чисельно-аналітичний метод для побудови теорії його руху. Поліпшив методи обчислення ефемерид, заснував у французькій службі ефемерид дослідницьку школу з небесної механіки. Виконав великий цикл робіт, присвячених дослідженню фундаментальних астрономічних сталих, систем координат, які застосовують в геодинаміці, визначенню мас планет і динаміці системи Земля — Місяць. Першим у Франції застосував доплеровські методи вимірювань в геодинаміці.

 

Очолював Міжнародний координаційний центр з виконання експериментів з використанням лазерної локації небесних об’єктів для цілей геодинаміки. Президент Французького астрономічного товариства (1970—1973),  секції астрономії Національного центру наукових досліджень (1971—1975), Національного французького комітету з астрономії (1974—1977). Президент Національного бюро з метрології (1995—2004). Президент (1997—2004) Міжнародного комітету мір і ваг.

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1