Крістіансен Норман Вілбер

Останні новини

Отримано перший знімок великим планом зорі за межами нашої галактики

21 листопада 2024

«Вперше нам вдалося зробити збільшене зображення зорі, яка перебуває на кінцевому етапі еволюції та міститься в іншій галактиці, тобто за межами Молочного Шляху», — сказав Кейічі Онака (Keiichi Ohnaka), астрофізик з Університету Андреса Белло в Чилі. Знімок зорі WOHG64, що розташована на відстані приголомшливих 160 000 світлових років від нас, отримано завдяки разючій різкості, яку має Дуже великий телескоп-інтерферометр (Very Large Telescope Interferometer, VLTI) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO). Ці спостереження показують: зоря викидає газ і пил на останніх стадіях перед тим, як вона стане надновою.

Докладніше:

Досі бракує доказів утворення великих планет біля легендарної зорі

02 листопада 2024

У фільмі «Контакт» («Contact») 1997 року, адаптованому за романом Карла Саґана 1985 року, головна героїня, вчена Еллі Ерровей (у виконанні актриси Джоді Фостер), вирушає в червоточину, побудовану космічними прибульцями, до зорі Веги. Вона з’являється в сніговій бурі з уламків, що оточують зірку, але явних планет не видно.

Схоже, творці фільму все зробили правильно.

Докладніше:

Крістіансен Норман Вілбер (9.VIII.1913 — 26.IV.2007)

Kristiansen

Австралійський радіоастроном Вілбер Норман Крістіансен народився 9 серпня 1913 р. у Мельбурні. Вищу освіту здобув у Мельбурнському університеті. Протягом 1937—1948 рр. — співробітник дослідницької лабораторії фірми «Амелгамейтід вайрлесс» (Австралія), де розробляв направлені антени для радіозв’язку на великих відстанях. Упродовж 1948—1960 рр. — співробітник відділу радіофізики Організації науково-промислових досліджень у Сіднеї. У 1960—1978 рр. — професор електротехніки Сіднейського університету (з 1978 р. — почесний професор).

Галузь наукових інтересів Вілбера Крістіансена — радіоастрономія. Розробив (1949) новий тип багатопроменевої радіоінтерферометрії, що має високу кутову роздільність (систему складають окремі лінійно розташовані рухомі антени-параболоїди). Очолював будівництво першої такої системи в Поттс-Хіллі поблизу Сіднея. Згодом сконструював аналогічну хрестоподібну інтерферометричну систему («хрест Крістіансена»). Брав участь у розробці та будівництві радіоінтерферометрів у Нідерландах, Франції, Китаї, Австралії. Досліджував джерела дециметрового випромінювання на Сонці й показав, що радіовипромінювання виходить зі щільних ділянок нижньої корони і має температуру близько декількох мільйонів градусів. Вивчав фонове випромінювання спокійного Сонця, побудував карту радіовипромінювання спокійного Сонця з високою роздільною здатністю. Упродовж 1957—1975 рр. очолював роботу з підготовки й публікації щоденних карт сонячного радіовипромінювання.

Після відкриття (1951) монохроматичного радіовипромінювання нейтрального водню на хвилі 21 см., виконав (разом із Дж. В. Гіндманом) огляд випромінювання водню й отримав перші докази щодо існування в Галактиці спіральних рукавів.

Упродовж 1960—1976 рр. — голова Австралійського національного комітету з радіонауки. Віце-президент (1964—1970) Міжнародного астрономічного союзу. Президент (1978—1981) Міжнародного союзу радіонаук. На честь науковця названо астероїд 8313 Крістіансен.

Вілбер Норман Крістіансен помер 26 квітня 2007 р. в Дорріґо.