Лакайль де Луї Ніколя

Останні новини

Вебб розкриває нові деталі та таємниці полярного сяйва Юпітера

13 травня 2025

Космічний телескоп імені Джеймса Вебба NASA/ESA/CSA зафіксував нові деталі полярних сяйв на найбільшій планеті нашої Сонячної системи. Танцюючі вогні, що спостерігаються на Юпітері, у сотні разів яскравіші за ті, що видно на Землі. Завдяки підвищеній чутливості телескопа Вебба астрономи вивчали ці явища, щоб краще зрозуміти магнітосферу Юпітера.

Полярні сяйва виникають, коли високоенергетичні частинки потрапляють в атмосферу планети поблизу її магнітних полюсів і стикаються з атомами газу. Полярні сяйва на Юпітері не тільки величезні за розміром, але й у сотні разів енергійніші, ніж полярні сяйва на Землі. Тут полярні сяйва викликані сонячними бурями — коли заряджені частинки падають на верхні шари атмосфери, збуджують гази та змушують їх світитися червоним, зеленим та фіолетовим кольором. Тим часом Юпітер має додаткове джерело своїх полярних сяйв; сильне магнітне поле газового гіганта захоплює заряджені частинки з навколишнього середовища. Це включає не лише частинки сонячного вітру, але й частинки, що викидаються в космос його супутником Іо, відомим своїми численними та великими вулканами.

Лакайль де Луї Ніколя (15.III.1713 — 21.III.1762)

Lakail

Французький астроном, геодезист і картограф Ніколя Луї де Лакайль народився 15 березня 1713 р. в муніципалітеті Рюміньї. Освіту здобув у Коллеж-де-Лізьє та Наваррському коледжі (вивчав теологію). Отримав сан абата. Цікавився астрономією і вивчив її самотужки. З 1736 р. працював у Паризькій обсерваторії. У 1739 р. — професор математики в коледжі Мазаріні. Протягом 1750—1754 рр. очолював експедицію Французької академії наук до Мису Доброї Надії (вивчав південне зоряне небо). Після повернення в Париж, продовжив роботу в обсерваторії коледжу Мазаріні.

Внесок Ніколя Лакайля в астрономію: уклав каталог, що вміщував дані про понад 10000 зір; завершив поділ південного неба на сузір’я, запровадивши й давши назви 14 новим сузір’ям. Упродовж 1751—1752 рр. виконав в обсерваторії на мисі Доброї Надії багато спостережень Місяця, Марса і Венери для визначення місячного і сонячного паралаксів. Склав таблиці атмосферної рефракції з урахуванням впливу температури й атмосферного тиску. Склав таблиці затемнень з початку нашої ери до 1800 р.

На честь науковця названо зорю 87 Лакайль; зорі червоні карлики Лакайль 8760 і Лакайль 9352, кратер на Місяці, астероїд 9135 Лакайль.

Ніколя Луї де Лакайль помер 21 березня 1762 р. в Парижі.

Докладніше про Ніколя Лакайла