Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Де Всесвіт ховає свою, досі не знайдену, масу?

15 лютого 2019

На перший погляд здається дивним те, що коли астрономи «збирають до купи» всю нормальну матерію в сучасному Всесвіті, то приблизно її третину вони не виявляють шляхом спостережень. (Відсутню речовину не слід ототожнювати з ще загадковішою темною матерією). Пошук відсутньої речовини триває протягом багатьох років. Нові результати спостережень рентгенівської обсерваторії NASA «Чандра» (Chandra), оприлюднені в Astrophysical Journal, можливо, допомогли науковцям знайти цю «загублену» речовину.

Докладніше:

Пузирі довкола молодих зір

06 лютого 2019

З допомогою багатокомпонентного спектроскопічного приймача (Multi Unit Spectroscopic Explorer, MUSE), який встановлено на Дуже великому телескопі (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO), отримано яскраве кольорове зображення однієї з ділянок Великої Магелланової Хмари (Large Magellanic Cloud, LMC). Ділянка, що має назву LHA 120-N 180B, або коротко N180 B, ― це тип туманності, відомий як H II регіон (вимовляється «аш-два»). Такі туманності є розсадниками нових зір.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Лакайль де Луї Ніколя (15.III.1713 — 21.III.1762)

 

Lakail 

Французький астроном, геодезист і картограф Ніколя Луї де Лакайль народився 15 березня 1713 р. в муніципалітеті Рюміньї. Освіту здобув у Коллеж-де-Лізьє та Наваррському коледжі (вивчав теологію). Отримав сан абата. Цікавився астрономією і вивчив її самотужки. З 1736 р. працював у Паризькій обсерваторії. У 1739 р. — професор математики в коледжі Мазаріні. Протягом 1750—1754 рр. очолював експедицію Французької академії наук до Мису Доброї Надії (вивчав південне зоряне небо). Після повернення в Париж, продовжив роботу в обсерваторії коледжу Мазаріні.

 

Внесок Ніколя Лакайля в астрономію: уклав каталог, що вміщував дані про понад 10000 зір; завершив поділ південного неба на сузір’я, запровадивши й давши назви 14 новим сузір’ям. Упродовж 1751—1752 рр. виконав в обсерваторії на мисі Доброї Надії багато спостережень Місяця, Марса і Венери для визначення місячного і сонячного паралаксів. Склав таблиці атмосферної рефракції з урахуванням впливу температури й атмосферного тиску. Склав таблиці затемнень з початку нашої ери до 1800 р.

 

На честь науковця названо зорю 87 Лакайль; зорі червоні карлики Лакайль 8760 і Лакайль 9352, кратер на Місяці, астероїд 9135 Лакайль.

 

Ніколя Луї де Лакайль помер 21 березня 1762 р. в Парижі.

 

Докладніше про Ніколя Лакайла

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1