Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

У космосі виявлено молекулу, яка першою виникла у Всесвіті

18 квітня 2019

На початку, понад 13 мільярдів років тому, Всесвіт був недиференційованим «супом» з трьох простих, одноатомних елементів. Формування зір не відбувалося ще протягом 100 мільйонів років. Але упродовж 100 000 років після Великого Вибуху з’явилася перша молекула, неймовірний «шлюб» гелію і водню, відома як іон гідриду гелію, або HeH+.

Докладніше

Отримано перше пряме зображення важливої складової потужних радіогалактик

03 квітня 2019

Астрономи використали Дуже велику антену (Very Large Array, VLA) імені Карла Янського Національного наукового фонду (США) для створення першого прямого зображення пилоподібної структури у вигляді пончика, що оточує надмасивну чорну діру в ядрі однієї з найяскравіших радіогалактик у Всесвіті. Наявність такої структури була теоретично передбачена майже чотири десятиліття тому, як істотної складової таких об’єктів. Результати дослідження оприлюднив Astrophysical Journal Letters.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Лакайль де Луї Ніколя (15.III.1713 — 21.III.1762)

 

Lakail 

Французький астроном, геодезист і картограф Ніколя Луї де Лакайль народився 15 березня 1713 р. в муніципалітеті Рюміньї. Освіту здобув у Коллеж-де-Лізьє та Наваррському коледжі (вивчав теологію). Отримав сан абата. Цікавився астрономією і вивчив її самотужки. З 1736 р. працював у Паризькій обсерваторії. У 1739 р. — професор математики в коледжі Мазаріні. Протягом 1750—1754 рр. очолював експедицію Французької академії наук до Мису Доброї Надії (вивчав південне зоряне небо). Після повернення в Париж, продовжив роботу в обсерваторії коледжу Мазаріні.

 

Внесок Ніколя Лакайля в астрономію: уклав каталог, що вміщував дані про понад 10000 зір; завершив поділ південного неба на сузір’я, запровадивши й давши назви 14 новим сузір’ям. Упродовж 1751—1752 рр. виконав в обсерваторії на мисі Доброї Надії багато спостережень Місяця, Марса і Венери для визначення місячного і сонячного паралаксів. Склав таблиці атмосферної рефракції з урахуванням впливу температури й атмосферного тиску. Склав таблиці затемнень з початку нашої ери до 1800 р.

 

На честь науковця названо зорю 87 Лакайль; зорі червоні карлики Лакайль 8760 і Лакайль 9352, кратер на Місяці, астероїд 9135 Лакайль.

 

Ніколя Луї де Лакайль помер 21 березня 1762 р. в Парижі.

 

Докладніше про Ніколя Лакайла

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1