Лаплас Симон П’єр

Останні новини

Розв’язок астрофізичної проблеми пов’язує темну матерію та надмасивні чорні діри

24 липня 2024

Нове дослідження, можливо, виявило зв’язок між надмасивними чорними дірами та частинками темної матерії, що могло б вирішити проблему, яка десятиліттями турбувала астрофізиків: «проблему останнього парсека».

Торік міжнародна група дослідників виявила фоновий «гул» гравітаційних хвиль. Вони припустили, що цей фоновий сигнал виходить від мільйонів пар надмасивних чорних дір, що зливаються.

Надмасивні чорні діри в сотні тисяч до мільярдів разів більші за масою, ніж Сонце. Але теорія вказує на те, що такі злиття між парами надмасивних чорних дір не мають відбутися. Оскільки спостерігати такі об’єкти надзвичайно важко, астрофізикам доводиться покладатися на теоретичне моделювання, щоб зрозуміти динаміку пар чорних дір.

Головній астрономічній обсерваторії НАН України — 80 років

14 липня 2024

17 липня 2024 року виповнюється 80 років від часу заснування Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) Національної академії наук України.

Зусиллями кількох поколінь астрономів ГАО перетворилась у відому наукову установу, яка має висококваліфіковані кадри та займає провідне місце з різних напрямів астрономії. Обсерваторія має тісні наукові зв’язки з багатьма астрономічними закладами України та світу. Вона була ініціатором і учасником міжнародних програм і проєктів, зокрема створення Каталогу фундаментальних слабких зір та фотографічного огляду неба, спостереження комети Галлея, визначення варіацій глобальних характеристик Сонця, а також брала участь у підготовці та здійсненні космічних проєктів ВЕГА, ФОБОС, КОРОНАС та інших.

З нагоди ювілею в ГАО 15—17 липня поточного року відбудеться Міжнародна наукова конференція «Головна астрономічна обсерваторія НАН України — від 1944 р. і надалі. Вплив міжнародної співпраці».

За інф. з сайту ГАО НАН України підготував Іван Крячко

Лаплас Симон П’єр (28.III.1749 — 5.III.1827)

Laplas

Французький астроном, математик і фізик П’єр Симон Лаплас народився 23 березня 1749 р. в Бомон-ан-Ож (Нормандія). Навчався в школі чернечого ордена, був викладачем математики у військовому навчальному закладі рідного міста. У 1766 р. приїхав у Париж і згодом став професором Військової школи. 1790 р. його призначили керівником знаменитої тепер Палати мір і ваг.

Основні наукові праці Лапласа в галузі астрономії належать до небесної механіки. Цей термін вперше з’явився у назві його грандіозної п’ятитомної праці — «Трактат про небесну механіку». В цій галузі знань Лаплас на практиці реалізував ідеї і методи І. Ньютона, викладені в «Математичних основах натуральної філософії». Він показав, що закон всесвітнього тяжіння пояснює і дозволяє розраховувати рух тіл Сонячної системи.

П. Лаплас є автором космогонічної гіпотези щодо виникнення Сонячної системи з газової туманності (1796 р.). Гіпотеза одержала назву небулярной (від лати. «nebula» — туманність).

На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 4628 Лаплас.

П’єр Симон Лаплас помер 5 березня 1827 р. в Парижі.

Докладніше про П’єра Лапласа