Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

NASA віддає належне космічному телескопу «Спітцер»

23 січня 2020

 

NASA вшановує спадщину однієї з своїх Великих обсерваторій, космічного телескопа «Спітцер», який понад 16 років досліджував Всесвіт в інфрачервоному світлі. Місія «Спітцера» завершиться 30 січня поточного року.

 

Створений у 2003 році, «Спітцер» дав змогу розкрити раніше приховані особливості відомих космічних об’єктів й уможливив спостереження та відкриття, що охоплюють діапазон відстаней від Сонячної системи да майже краю Всесвіту.

Докладніше:

Астрономи виявили міжзоряний шлях одного із «будівельних блоків» життя

15 січня 2020

 

Фосфор, присутній в нашій ДНК і мембранах клітин, є важливим елементом для відомої нам форми життя. Але як він потрапив на молоду Землю ― це таємниця. Тепер астрономи простежили подорож фосфору від ділянок формування зір до комет, поєднавши дані спостережень від ALMA та результати, отримані за допомогою зонда Європейського космічного агентства «Розетта» (Rosetta). Ці дослідження вперше показують, де утворюються молекули з вмістом фосфору, та як цей елемент, що, можливо, відіграв вирішальну роль у зародженні життя на нашій планеті, потрапляє в комети.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Лаплас Симон П’єр (28.III.1749 — 5.III.1827)

 

Laplas 

Французький астроном, математик і фізик П’єр Симон Лаплас народився 23 березня 1749 р. в Бомон-ан-Ож (Нормандія). Навчався в школі чернечого ордена, був викладачем математики у військовому навчальному закладі рідного міста. У 1766 р. приїхав у Париж і згодом став професором Військової школи. 1790 р. його призначили керівником знаменитої тепер Палати мір і ваг.

 

Основні наукові праці Лапласа в галузі астрономії належать до небесної механіки. Цей термін вперше з’явився у назві його грандіозної п’ятитомної праці — «Трактат про небесну механіку». В цій галузі знань Лаплас на практиці реалізував ідеї і методи І. Ньютона, викладені в «Математичних основах натуральної філософії». Він показав, що закон всесвітнього тяжіння пояснює і дозволяє розраховувати рух тіл Сонячної системи.

 

П. Лаплас є автором космогонічної гіпотези щодо виникнення Сонячної системи з газової туманності (1796 р.). Гіпотеза одержала назву небулярной (від лати. «nebula» — туманність).

 

На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 4628 Лаплас.

 

П’єр Симон Лаплас помер 5 березня 1827 р. в Парижі.

 

Докладніше про П’єра Лапласа

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1