Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Космічна таємниця: телескоп ESO зафіксував зникнення масивної зорі

30 червня 2020

 

Використовуючи Дуже великий телескоп (Very Large Telescope, VLT) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO), астрономи виявили відсутність нестійкої масивної зорів карликовій галактиці. Науковці вважають: це може свідчити про те, що зоря стала менш яскравою і частково затемнена пилом. Інше пояснення полягає в тому, що зоря колапсувала в чорну діру без явища наднової. «Якщо це було саме так, — сказав керівник наукової групи, докторант Триніті Коледжу в Дубліні (Trinity College Dublin) Ендрю Аллан (Andrew Allan), — це було б першим прямим виявленням зорі-монстра, яка закінчила своє життя таким чином».

Докладніше:

Нове дослідження з пошуку ознак технологічних цивілізацій у Всесвіті

22 червня 2020

Науковці Гарвард-Смітсонівського центру астрофізики та Рочестерського університету розпочали спільний проєкт з пошуку ознак життя у Всесвіті за допомогою техносигнатур. На виконання дослідження вчені отримали грант від NASA — перше фінансування від агентства, що не стосується пошуків радіосигналів від інопланетян, і перше, призначене для SETI, за три останні десятиліття.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Лаплас Симон П’єр (28.III.1749 — 5.III.1827)

 

Laplas 

Французький астроном, математик і фізик П’єр Симон Лаплас народився 23 березня 1749 р. в Бомон-ан-Ож (Нормандія). Навчався в школі чернечого ордена, був викладачем математики у військовому навчальному закладі рідного міста. У 1766 р. приїхав у Париж і згодом став професором Військової школи. 1790 р. його призначили керівником знаменитої тепер Палати мір і ваг.

 

Основні наукові праці Лапласа в галузі астрономії належать до небесної механіки. Цей термін вперше з’явився у назві його грандіозної п’ятитомної праці — «Трактат про небесну механіку». В цій галузі знань Лаплас на практиці реалізував ідеї і методи І. Ньютона, викладені в «Математичних основах натуральної філософії». Він показав, що закон всесвітнього тяжіння пояснює і дозволяє розраховувати рух тіл Сонячної системи.

 

П. Лаплас є автором космогонічної гіпотези щодо виникнення Сонячної системи з газової туманності (1796 р.). Гіпотеза одержала назву небулярной (від лати. «nebula» — туманність).

 

На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 4628 Лаплас.

 

П’єр Симон Лаплас помер 5 березня 1827 р. в Парижі.

 

Докладніше про П’єра Лапласа

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1