Лейтен Якоб Віллем

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Лейтен Якоб Віллем (7.III.1899 — 21.XI.1994)

Leiten

Нідерландський і американський астроном Віллем Якоб Лейтен народився 7 березня 1899 р. у м. Семаранг (острів Ява). Вищу освіту здобув у Амстердамському і Лейденському університетах. З 1921 р. мешкав у США. У 1921—1923 років працював у Лікській, а в 1923—1930 рр. — у Гарвардській обсерваторіях. З 1931 р. працював у Міннесотському університеті (професор, завідувач кафедрою астрономії у 1937—1975 роках, з 1975 р. — почесний професор).

Галузь наукових інтересів Віллема Лейтена — зоряна астрономія. Розвинув метод визначення статистичних паралаксів за власними рухами зір і побудував діаграму Герцшпрунга—Рассела для зір в околицях Сонця. Виконав докладне дослідження всіх зір у радіусі 10 парсек навколо Сонця. Визначив середні абсолютні величини, просторові щільності, просторові рухи для різних груп зір — цефеїд, довгоперіодичних змінних, червоних гігантів тощо.

Розпочав (1927) у Гарвардській обсерваторії велику програму визначення власних рухів зір південного неба. Відкрив майже 100 000 зір (що яскравіші 4,5 видимої зоряної величини) з великими власними рухами. Шляхом оцінок кольору слабких зір із великими власними рухами відкрив багато білих карликів. Організував повторне фотографування північного неба на Паломарському телескопі Шмідта щоб отримати спостереження другої епохи Паломарського атласу неба — це дозволяє визначати власні рухи багатьох дуже слабких (до 21-ї зоряної величини) зір. Створив два зоряних каталоги, що містять дані 3583 і 58700 зір відповідно.

На честь науковця названо зорю — червоний карлик зоря Лейтена, астероїд 1964 Лейтен.

Віллем Якоб Лейтен помер 21 листопада 1994 р. у м. Міннеаполіс (США).