Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

NASA віддає належне космічному телескопу «Спітцер»

23 січня 2020

 

NASA вшановує спадщину однієї з своїх Великих обсерваторій, космічного телескопа «Спітцер», який понад 16 років досліджував Всесвіт в інфрачервоному світлі. Місія «Спітцера» завершиться 30 січня поточного року.

 

Створений у 2003 році, «Спітцер» дав змогу розкрити раніше приховані особливості відомих космічних об’єктів й уможливив спостереження та відкриття, що охоплюють діапазон відстаней від Сонячної системи да майже краю Всесвіту.

Докладніше:

Астрономи виявили міжзоряний шлях одного із «будівельних блоків» життя

15 січня 2020

 

Фосфор, присутній в нашій ДНК і мембранах клітин, є важливим елементом для відомої нам форми життя. Але як він потрапив на молоду Землю ― це таємниця. Тепер астрономи простежили подорож фосфору від ділянок формування зір до комет, поєднавши дані спостережень від ALMA та результати, отримані за допомогою зонда Європейського космічного агентства «Розетта» (Rosetta). Ці дослідження вперше показують, де утворюються молекули з вмістом фосфору, та як цей елемент, що, можливо, відіграв вирішальну роль у зародженні життя на нашій планеті, потрапляє в комети.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Лейтен Якоб Віллем (7.III.1899 — 21.XI.1994)

 

Leiten 

Нідерландський і американський астроном Віллем Якоб Лейтен народився 7 березня 1899 р. у м. Семаранг (острів Ява). Вищу освіту здобув у Амстердамському і Лейденському університетах. З 1921 р. мешкав у США. У 1921—1923 років працював у Лікській, а в 19231930 рр. — у Гарвардській обсерваторіях. З 1931 р. працював у Міннесотському університеті (професор, завідувач кафедрою астрономії у 1937—1975 роках, з 1975 р. — почесний професор).

 

Галузь наукових інтересів Віллема Лейтена — зоряна астрономія. Розвинув метод визначення статистичних паралаксів за власними рухами зір і побудував діаграму Герцшпрунга—Рассела для зір в околицях Сонця. Виконав докладне дослідження всіх зір у радіусі 10 парсек навколо Сонця. Визначив середні абсолютні величини, просторові щільності, просторові рухи для різних груп зір — цефеїд, довгоперіодичних змінних, червоних гігантів тощо.

 

Розпочав (1927) у Гарвардській обсерваторії велику програму визначення власних рухів зір південного неба. Відкрив майже 100 000 зір (що яскравіші 4,5 видимої зоряної величини) з великими власними рухами. Шляхом оцінок кольору слабких зір із великими власними рухами відкрив багато білих карликів. Організував повторне фотографування північного неба на Паломарському телескопі Шмідта щоб отримати спостереження другої епохи Паломарського атласу неба — це дозволяє визначати власні рухи багатьох дуже слабких (до 21-ї зоряної величини) зір. Створив два зоряних каталоги, що містять дані 3583 і 58700 зір відповідно.

 

На честь науковця названо зорю — червоний карлик зоря Лейтена, астероїд 1964 Лейтен.

 

Віллем Якоб Лейтен помер 21 листопада 1994 р. у м. Міннеаполіс (США).

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1