Ленґлі Пірпонт Семюел

Останні новини

Розв’язок астрофізичної проблеми пов’язує темну матерію та надмасивні чорні діри

24 липня 2024

Нове дослідження, можливо, виявило зв’язок між надмасивними чорними дірами та частинками темної матерії, що могло б вирішити проблему, яка десятиліттями турбувала астрофізиків: «проблему останнього парсека».

Торік міжнародна група дослідників виявила фоновий «гул» гравітаційних хвиль. Вони припустили, що цей фоновий сигнал виходить від мільйонів пар надмасивних чорних дір, що зливаються.

Надмасивні чорні діри в сотні тисяч до мільярдів разів більші за масою, ніж Сонце. Але теорія вказує на те, що такі злиття між парами надмасивних чорних дір не мають відбутися. Оскільки спостерігати такі об’єкти надзвичайно важко, астрофізикам доводиться покладатися на теоретичне моделювання, щоб зрозуміти динаміку пар чорних дір.

Головній астрономічній обсерваторії НАН України — 80 років

14 липня 2024

17 липня 2024 року виповнюється 80 років від часу заснування Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) Національної академії наук України.

Зусиллями кількох поколінь астрономів ГАО перетворилась у відому наукову установу, яка має висококваліфіковані кадри та займає провідне місце з різних напрямів астрономії. Обсерваторія має тісні наукові зв’язки з багатьма астрономічними закладами України та світу. Вона була ініціатором і учасником міжнародних програм і проєктів, зокрема створення Каталогу фундаментальних слабких зір та фотографічного огляду неба, спостереження комети Галлея, визначення варіацій глобальних характеристик Сонця, а також брала участь у підготовці та здійсненні космічних проєктів ВЕГА, ФОБОС, КОРОНАС та інших.

З нагоди ювілею в ГАО 15—17 липня поточного року відбудеться Міжнародна наукова конференція «Головна астрономічна обсерваторія НАН України — від 1944 р. і надалі. Вплив міжнародної співпраці».

За інф. з сайту ГАО НАН України підготував Іван Крячко

Ленґлі Пірпонт Семюел (22.VIII.1834 — 27.II.1906)

Lengli

Американський астрофізик Семюел Пірпонт Ленґлі народився 22 серпня 1834 р. у Роксбурі (шт. Массачусетс). Здобувши (1851) освіту в Бостонській вищій латинській школі, працював упродовж 1851—1864 рр. інженером-будівельником і архітектором. Був асистентом в обсерваторії коледжу Гарварда, викладачем математики у Військово-морській академії США. У 1867 р. очолив обсерваторію Аллегейні (також став професором астрономії Західного університету Пенсильванії — нині це університет Піттсбурга) й керував нею до 1891 р. З 1887 р. — один із керівників Смітсонівського інституту у Вашингтоні. Заснував (1890) Смітсонівську астрофізичну обсерваторію.

Галузь наукових інтересів Семюеля Ленґлі в астрономії — вивчення сонячного спектру. Винайшов (1881) болометр (прилад для вимірювання енергії випромінювання, що працює на принципі залежності опору металів від температури) і з його допомогою виміряв енергію сонячного випромінювання в широкому діапазоні довжин хвиль. Уперше вивчив спектр Сонця і поглинання в земній атмосфері в діапазоні електромагнітного випромінювання 1—5 мкм. Склав (1901) атлас інфрачервоної частини сонячного спектру. Визначив величину сонячної сталої.

На честь науковця названо кратер на Місяці, а також багато об’єктів, пов’язаних з авіацією.

Семюел Пірпонт Ленґлі помер 27 лютого 1906 р. у м. Айкен (шт. Південна Кароліна).

Докладніше про Семюеля Ленґлі