Ленґлі Пірпонт Семюел

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Ленґлі Пірпонт Семюел (22.VIII.1834 — 27.II.1906)

Lengli

Американський астрофізик Семюел Пірпонт Ленґлі народився 22 серпня 1834 р. у Роксбурі (шт. Массачусетс). Здобувши (1851) освіту в Бостонській вищій латинській школі, працював упродовж 1851—1864 рр. інженером-будівельником і архітектором. Був асистентом в обсерваторії коледжу Гарварда, викладачем математики у Військово-морській академії США. У 1867 р. очолив обсерваторію Аллегейні (також став професором астрономії Західного університету Пенсильванії — нині це університет Піттсбурга) й керував нею до 1891 р. З 1887 р. — один із керівників Смітсонівського інституту у Вашингтоні. Заснував (1890) Смітсонівську астрофізичну обсерваторію.

Галузь наукових інтересів Семюеля Ленґлі в астрономії — вивчення сонячного спектру. Винайшов (1881) болометр (прилад для вимірювання енергії випромінювання, що працює на принципі залежності опору металів від температури) і з його допомогою виміряв енергію сонячного випромінювання в широкому діапазоні довжин хвиль. Уперше вивчив спектр Сонця і поглинання в земній атмосфері в діапазоні електромагнітного випромінювання 1—5 мкм. Склав (1901) атлас інфрачервоної частини сонячного спектру. Визначив величину сонячної сталої.

На честь науковця названо кратер на Місяці, а також багато об’єктів, пов’язаних з авіацією.

Семюел Пірпонт Ленґлі помер 27 лютого 1906 р. у м. Айкен (шт. Південна Кароліна).

Докладніше про Семюеля Ленґлі