Ліндблад Бертіл

Останні новини

Розв’язок астрофізичної проблеми пов’язує темну матерію та надмасивні чорні діри

24 липня 2024

Нове дослідження, можливо, виявило зв’язок між надмасивними чорними дірами та частинками темної матерії, що могло б вирішити проблему, яка десятиліттями турбувала астрофізиків: «проблему останнього парсека».

Торік міжнародна група дослідників виявила фоновий «гул» гравітаційних хвиль. Вони припустили, що цей фоновий сигнал виходить від мільйонів пар надмасивних чорних дір, що зливаються.

Надмасивні чорні діри в сотні тисяч до мільярдів разів більші за масою, ніж Сонце. Але теорія вказує на те, що такі злиття між парами надмасивних чорних дір не мають відбутися. Оскільки спостерігати такі об’єкти надзвичайно важко, астрофізикам доводиться покладатися на теоретичне моделювання, щоб зрозуміти динаміку пар чорних дір.

Головній астрономічній обсерваторії НАН України — 80 років

14 липня 2024

17 липня 2024 року виповнюється 80 років від часу заснування Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) Національної академії наук України.

Зусиллями кількох поколінь астрономів ГАО перетворилась у відому наукову установу, яка має висококваліфіковані кадри та займає провідне місце з різних напрямів астрономії. Обсерваторія має тісні наукові зв’язки з багатьма астрономічними закладами України та світу. Вона була ініціатором і учасником міжнародних програм і проєктів, зокрема створення Каталогу фундаментальних слабких зір та фотографічного огляду неба, спостереження комети Галлея, визначення варіацій глобальних характеристик Сонця, а також брала участь у підготовці та здійсненні космічних проєктів ВЕГА, ФОБОС, КОРОНАС та інших.

З нагоди ювілею в ГАО 15—17 липня поточного року відбудеться Міжнародна наукова конференція «Головна астрономічна обсерваторія НАН України — від 1944 р. і надалі. Вплив міжнародної співпраці».

За інф. з сайту ГАО НАН України підготував Іван Крячко

Ліндблад Бертіл (26.XI.1895 — 26.VI.1965)

Lindblad

Шведський астроном Бертіл Ліндблад народився 26 листопада 1895 р. у м. Еребру. Закінчивши (1920) університет в Уппсалі, був на стажуванні (1920—1921) в США у Маунт-Вілсоновській, Гарвардській і Лікській обсерваторіях. Упродовж 1921—1927 рр. працював в Уппсальскій обсерваторії. З 1927 р. — професор астрономії Шведської королівської академії наук і директор Стокгольмської обсерваторії, створеної під його керівництвом у 1927—1931 роках.

Галузь наукових інтересів Бертіла Ліндблада — будова і динаміка галактик і зоряних скупчень. Уперше (1926) сформулював концепцію обертання Галактики згідно з якою, всі тіла в ній належать до різних підсистем, що обертаються з різними швидкостями й по-різному сплюснуті. Оцінив період обертання і масу Галактики. Низку робіт присвятив вивченню спіральної структури і обертанню спіральних галактик. Виявив залежність величини поглинання в ультрафіолетовій частині спектру зір пізніх спектральних класів від їхньої світності й правильно визначив джерело поглинання. Розробив (1922) на основі цього відкриття метод визначення світності слабких холодних зір за спектрами з низькою дисперсією. Вивчав (1920) теорією променистої рівноваги і її застосування до поверхневих шарів Сонця. Уперше (1934) довів, що малі частинки міжзоряного пилу можуть утворюватися й зростати шляхом акреції і що цей процес може відігравати велику роль в утворенні та еволюції зір.

У 1938—1939 і 1960—1961 роках президент Шведської королівської академії наук. Президент Міжнародного астрономічного союзу (1948—1952) і Міжнародної ради наукових союзів (1952—1955). На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 1448 Ліндбладія.

Бертіл Ліндблад помер 26 червня 1965 р. у м. Сальтшьобаден (Швеція).