Міланкович Мілутин

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Міланкович Мілутин (28.V.1879 — 12.XII.1958)

Milankovych

Сербський математик, астроном і геофізик Мілутин Міланкович народився 28 травня 1879 р. у м. Даль (нині Хорватія). Здобувши (1903) освіту у Вищій технічній школі (нині технічний університет Відня), працював інженером в Австрії. З 1909 р. — професор теоретичної і небесної механіки та теоретичної фізики в Белградському університеті. Протягом 1948—1951 рр. — директор Белградської обсерваторії.

Галузь наукових інтересів Мілутина Міланковича в астрономії — небесна механіка, фізика планетних атмосфер. Розробив окремі складні питання математичної теорії теплових явищ у планетних атмосферах, які відбуваються під впливом сонячної радіації, і застосував цю теорію до вивчення коливань клімату Землі та проблеми льодовикових епох. Один із перших (1914—1916), хто вивчав клімат Марса й виконав розрахунки температури в його атмосфері та на поверхні. Вивчав питання реформи календаря, запропонував одне просте поліпшення григоріанського календаря.

На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 1605 Міланкович.

Мілутин Міланкович помер 12 грудня 1958 р. у Белграді (Сербія).