Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Нові дані від «Габбла» дали змогу пояснити відсутність темної матерії

26 листопада 2020

 

Нові дані, отримані за допомогою Космічного телескопа імені Габбла, надають додаткові докази руйнування галактики NGC 1052-DF4 внаслідок припливів. Цей результат пояснює попередній висновок, що цій галактиці бракує більшої частини темної матерії. Вивчивши розподіл світла та кулястих зоряних скупчень галактики, астрономи дійшли висновку, що сила тяжіння сусідньої галактики NGC 1035 позбавила NGC 1052-DF4 темної матерії і зараз розриває цю галактику на частини.

Докладніше:

Свого часу один з районів Марса зазнав мегаповені

25 листопада 2020

 

Завдяки численним автоматичним місіям, які досліджували атмосферу, поверхню та геологію Марса, вчені дійшли висновку, що Марс колись був набагато теплішим і вологим місцем. Крім того, що планета мала щільнішу атмосферу, вона була досить теплою, щоб на поверхні могла існувати рідка вода в річках, озерах і навіть океані, що покривав більшу частину північної півкулі.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Міланкович Мілутин (28.V.1879 — 12.XII.1958)

 

Milankovych 

Сербський математик, астроном і геофізик Мілутин Міланкович народився 28 травня 1879 р. у м. Даль (нині Хорватія). Здобувши (1903) освіту у Вищій технічній школі (нині технічний університет Відня), працював інженером в Австрії. З 1909 р. — професор теоретичної і небесної механіки та теоретичної фізики в Белградському університеті. Протягом 1948—1951 рр. — директор Белградської обсерваторії.

 

Галузь наукових інтересів Мілутина Міланковича в астрономії — небесна механіка, фізика планетних атмосфер. Розробив окремі складні питання математичної теорії теплових явищ у планетних атмосферах, які відбуваються під впливом сонячної радіації, і застосував цю теорію до вивчення коливань клімату Землі та проблеми льодовикових епох. Один із перших (1914—1916), хто вивчав клімат Марса й виконав розрахунки температури в його атмосфері та на поверхні. Вивчав питання реформи календаря, запропонував одне просте поліпшення григоріанського календаря.

 

На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 1605 Міланкович.

 

Мілутин Міланкович помер 12 грудня 1958 р. у Белграді (Сербія).

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1