Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Зоряні перемички показують: розвиток ранніх галактик у Всесвіті відбувався набагато швидше, ніж вважалося раніше

24 квітня 2024

Ранні галактики були не такими хаотичними і розвивалися набагато швидше, ніж вважали астрономи раніше.

 

Це випливає з результатів дослідження, яке «озирнулося» на понад десять мільярдів років назад. Міжнародна група астрономів під керівництвом науковців з Даремського університету, Великобританія, використала космічний телескоп Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope, JWST), щоб знайти докази формування в галактик барів [Бар галактики (англ. bar — перемичка) — складова багатьох спіральних і неправильних галактик, яка лежить у площині диска і має вигляд витягнутого ущільнення із зір і міжзоряного газу.], коли Всесвіту було лише кілька мільярдів років. Результати дослідження опубліковано в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society.

Докладніше:

Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці

16 квітня 2024

 

Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Міланкович Мілутин (28.V.1879 — 12.XII.1958)

 

Milankovych 

Сербський математик, астроном і геофізик Мілутин Міланкович народився 28 травня 1879 р. у м. Даль (нині Хорватія). Здобувши (1903) освіту у Вищій технічній школі (нині технічний університет Відня), працював інженером в Австрії. З 1909 р. — професор теоретичної і небесної механіки та теоретичної фізики в Белградському університеті. Протягом 1948—1951 рр. — директор Белградської обсерваторії.

 

Галузь наукових інтересів Мілутина Міланковича в астрономії — небесна механіка, фізика планетних атмосфер. Розробив окремі складні питання математичної теорії теплових явищ у планетних атмосферах, які відбуваються під впливом сонячної радіації, і застосував цю теорію до вивчення коливань клімату Землі та проблеми льодовикових епох. Один із перших (1914—1916), хто вивчав клімат Марса й виконав розрахунки температури в його атмосфері та на поверхні. Вивчав питання реформи календаря, запропонував одне просте поліпшення григоріанського календаря.

 

На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 1605 Міланкович.

 

Мілутин Міланкович помер 12 грудня 1958 р. у Белграді (Сербія).

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1