Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Де Всесвіт ховає свою, досі не знайдену, масу?

15 лютого 2019

На перший погляд здається дивним те, що коли астрономи «збирають до купи» всю нормальну матерію в сучасному Всесвіті, то приблизно її третину вони не виявляють шляхом спостережень. (Відсутню речовину не слід ототожнювати з ще загадковішою темною матерією). Пошук відсутньої речовини триває протягом багатьох років. Нові результати спостережень рентгенівської обсерваторії NASA «Чандра» (Chandra), оприлюднені в Astrophysical Journal, можливо, допомогли науковцям знайти цю «загублену» речовину.

Докладніше:

Пузирі довкола молодих зір

06 лютого 2019

З допомогою багатокомпонентного спектроскопічного приймача (Multi Unit Spectroscopic Explorer, MUSE), який встановлено на Дуже великому телескопі (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO), отримано яскраве кольорове зображення однієї з ділянок Великої Магелланової Хмари (Large Magellanic Cloud, LMC). Ділянка, що має назву LHA 120-N 180B, або коротко N180 B, ― це тип туманності, відомий як H II регіон (вимовляється «аш-два»). Такі туманності є розсадниками нових зір.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Міннарт Йозеф Ґіллес Марсел (12.II.1893 — 26.X.1970)

 

Minnart 

Бельгійський і нідерландський астроном Марсел Ґіллес Йозеф Міннарт народився 12 лютого 1893 р. у м. Брюгге (Бельгія). Здобувши (1914) в Гентському університеті біологічну освіту, вивчав потім математику й фізику в Лейденському університеті. Протягом 1916—1918 рр. викладав фізику в Гентському університеті. У 1918 р. змушений був перейти в Утрехтський університет в Нідерландах, де зацікавився астрономією. З 1920 р. працював в обсерваторії Утрехтського університету (у 1937—1963 рр. — професор астрономії і директор обсерваторії Сонненборґ). У 1942—1944 роках був в’язнем фашистського концтабору, де викладав фізику й астрономію іншим ув’язненим.

 

Галузь наукових інтересів Марсела Міннарта — Сонце. Видав (1940) фундаментальний фотометричний атлас сонячного спектру для діапазону довжин хвиль 333,2 — 877,1 нанометрів (разом з Д. Мюлдерсом і Я. Хаутгастом) і таблиці сонячних фраунгоферових ліній для діапазону 293,5 — 877,0 нанометрів (разом з Ш. Мур-Сіттерлі та Я. Хаутгастом). Розробив метод кількісного аналізу атмосфер Сонця і зір за їхніми спектрами (цей метод вперше дозволив отримати кількісні оцінки хімічного вмісту елементів в атмосферах зір і деякі фізичні параметри атмосфер). Виконав кількісний аналіз неперервного спектру сонячної корони і спектру хромосферних спалахів.

 

Цікавився також бульбашками і музичною природою звуків, які створює проточна вода (у 1933 р. розв’язав задачу про акустичну частоту резонансу окремої бульки у воді — резонанс Міннарта). Досліджував вплив атмосфери на світло і образи (написав на цю тему книжку «Світло і колір в природі», 1954). Автор відомих науково-популярних книжок з астрономії (зокрема «Практична астрономія», 1971) та фізичної метеорології.

 

На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 1670 Міннарт.

 

Марсел Ґіллес Йозеф Міннарт помер 26 жовтня 1970 р. у м. Утрехт (Нідерланди).

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1