Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Навколо активної надмасивної чорної діри обертається газопиловий тор

16 лютого 2018

Уперше за результатами спостережень з високою роздільною здатністю підтверджено існування газопилової обертальної структури схожої на пончик навколо активної надмасивної чорної діри. Наявність таких об’єктів було передбачено десятиліття тому, але тільки тепер вдалося побачити дуже чітко. Це важливий крок у розумінні спільної еволюції (коеволюції) надмасивних чорних дір та їхніх материнських галактик.

Докладніше:

Нова теорія передбачає утворення молекул в руйнівних космічних вітрах чорної діри

31 січня 2018

Наявність великої кількості молекул у потоках речовини (їх часто називають «вітром» — Ред.), які рухаються від надмасивних чорних дір в центрах галактик, досі дивує астрономів. Ці вітри виявлено понад десять років тому. Дивина в тому, що молекули утворюються в найхолодніших ділянках космічного простору, а чорні діри — найбільш енергетичні явища у Всесвіті. Відкриття в їхніх вітрах молекул, те саме, що знайти шматочки льоду всередині розжареної печі.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Міннарт Йозеф Ґіллес Марсел (12.II.1893 — 26.X.1970)

 

Minnart 

Бельгійський і нідерландський астроном Марсел Ґіллес Йозеф Міннарт народився 12 лютого 1893 р. у м. Брюгге (Бельгія). Здобувши (1914) в Гентському університеті біологічну освіту, вивчав потім математику й фізику в Лейденському університеті. Протягом 1916—1918 рр. викладав фізику в Гентському університеті. У 1918 р. змушений був перейти в Утрехтський університет в Нідерландах, де зацікавився астрономією. З 1920 р. працював в обсерваторії Утрехтського університету (у 1937—1963 рр. — професор астрономії і директор обсерваторії Сонненборґ). У 1942—1944 роках був в’язнем фашистського концтабору, де викладав фізику й астрономію іншим ув’язненим.

 

Галузь наукових інтересів Марсела Міннарта — Сонце. Видав (1940) фундаментальний фотометричний атлас сонячного спектру для діапазону довжин хвиль 333,2 — 877,1 нанометрів (разом з Д. Мюлдерсом і Я. Хаутгастом) і таблиці сонячних фраунгоферових ліній для діапазону 293,5 — 877,0 нанометрів (разом з Ш. Мур-Сіттерлі та Я. Хаутгастом). Розробив метод кількісного аналізу атмосфер Сонця і зір за їхніми спектрами (цей метод вперше дозволив отримати кількісні оцінки хімічного вмісту елементів в атмосферах зір і деякі фізичні параметри атмосфер). Виконав кількісний аналіз неперервного спектру сонячної корони і спектру хромосферних спалахів.

 

Цікавився також бульбашками і музичною природою звуків, які створює проточна вода (у 1933 р. розв’язав задачу про акустичну частоту резонансу окремої бульки у воді — резонанс Міннарта). Досліджував вплив атмосфери на світло і образи (написав на цю тему книжку «Світло і колір в природі», 1954). Автор відомих науково-популярних книжок з астрономії (зокрема «Практична астрономія», 1971) та фізичної метеорології.

 

На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 1670 Міннарт.

 

Марсел Ґіллес Йозеф Міннарт помер 26 жовтня 1970 р. у м. Утрехт (Нідерланди).

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1