Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Знайдено докази того, що зорі виникли вже через 250 мільйонів років після Великого Вибуху

18 травня 2018

Астрономи за результатами спостережень з допомогою Великої міліметрової/субміліметрової антени Атакама (Atacama Large Millimeter/submillimeter Array, ALMA) та Дуже великого телескопа (Very Large Telescope, VLT) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) з’ясували: зореутворення в дуже далекій галактиці MACS1149-JD1 розпочалося на несподівано ранній стадії — лише через 250 мільйонів років після Великого Вибух. У цій галактиці також виявлено кисень. Це найбільша відстань, на якій коли-небудь такий газ було виявлено у Всесвіті та найвіддаленіша галактика, яку коли-небудь спостерігала ALMA або VLT. Результати науковців оприлюднив журнал Nature 17 травня 2018 року.

Докладніше:

Чому корона Сонця дуже гаряча?

10 травня 2018

Корона Сонця, невидима для людського ока, за винятком випадків, коли вона спалахує як ореол під час сонячного затемнення, досі є значною мірою таємницею для науковців, які її вивчають. Містячись на відстані 2000 кілометрів від поверхні зорі, вона в понад сотню разів гарячіша, ніж нижні шари, що лежать значно ближче до ядра Сонця.

 

Група фізиків, очолювана Ґрегорі Флейшманом (Gregory Fleishman) з Технологічного інституту Нью-Джерсі (New Jersey Institute of Technology, NJIT), нещодавно виявила явище, яке може допомогти розгадати, за словами науковців, «один з найбільших викликів для сонячного моделювання» — визначення фізичних механізмів, які нагрівають верхню атмосферу до понад 1 млн градусів за шкалою Цельсія. Результати дослідження, яке виявило раніше невідому додаткову теплову енергію в короні, оприлюднив Astrophysical Journal.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Міннарт Йозеф Ґіллес Марсел (12.II.1893 — 26.X.1970)

 

Minnart 

Бельгійський і нідерландський астроном Марсел Ґіллес Йозеф Міннарт народився 12 лютого 1893 р. у м. Брюгге (Бельгія). Здобувши (1914) в Гентському університеті біологічну освіту, вивчав потім математику й фізику в Лейденському університеті. Протягом 1916—1918 рр. викладав фізику в Гентському університеті. У 1918 р. змушений був перейти в Утрехтський університет в Нідерландах, де зацікавився астрономією. З 1920 р. працював в обсерваторії Утрехтського університету (у 1937—1963 рр. — професор астрономії і директор обсерваторії Сонненборґ). У 1942—1944 роках був в’язнем фашистського концтабору, де викладав фізику й астрономію іншим ув’язненим.

 

Галузь наукових інтересів Марсела Міннарта — Сонце. Видав (1940) фундаментальний фотометричний атлас сонячного спектру для діапазону довжин хвиль 333,2 — 877,1 нанометрів (разом з Д. Мюлдерсом і Я. Хаутгастом) і таблиці сонячних фраунгоферових ліній для діапазону 293,5 — 877,0 нанометрів (разом з Ш. Мур-Сіттерлі та Я. Хаутгастом). Розробив метод кількісного аналізу атмосфер Сонця і зір за їхніми спектрами (цей метод вперше дозволив отримати кількісні оцінки хімічного вмісту елементів в атмосферах зір і деякі фізичні параметри атмосфер). Виконав кількісний аналіз неперервного спектру сонячної корони і спектру хромосферних спалахів.

 

Цікавився також бульбашками і музичною природою звуків, які створює проточна вода (у 1933 р. розв’язав задачу про акустичну частоту резонансу окремої бульки у воді — резонанс Міннарта). Досліджував вплив атмосфери на світло і образи (написав на цю тему книжку «Світло і колір в природі», 1954). Автор відомих науково-популярних книжок з астрономії (зокрема «Практична астрономія», 1971) та фізичної метеорології.

 

На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 1670 Міннарт.

 

Марсел Ґіллес Йозеф Міннарт помер 26 жовтня 1970 р. у м. Утрехт (Нідерланди).

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1