Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Система із шести екзопланет з ритмічним рухом кидає виклик теоріям формування планет

25 січня 2021

 

За допомогою кількох телескопів, зокрема Дуже великого телескопа Європейської південної обсерваторії (Very Large Telescope European Southern Observatory, VLT ESO), астрономи виявили систему, що складається з шести екзопланет. П’ять з них обертаються навколо своєї центральної зорі в рідкісному резонансі. Дослідники вважають, що система може надати важливі підказки про те, як формуються та еволюціонують планети (і в Сонячній системі також).

Докладніше:

Магнітні хвилі дають змогу пояснити таємницю зовнішнього шару Сонця

23 січня 2021

Надзвичайно гарячий зовнішній шар атмосфери Сонця, корона, має зовсім інший хімічний склад, ніж холодніші внутрішні шари, і причина цього бентежить науковців десятиліттями. Одне з пояснень полягає в тому, що в середньому шарі (хромосфері) магнітні хвилі спричиняють розподіл сонячної плазми на різні компоненти. У корону проникають лише іони, а нейтральні частинки залишаються в нижчому шарі. Цей процес приводить до накопичення таких елементів, як залізо, кремній та магній у зовнішній атмосфері нашої зорі.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Паркер Ньюмен Юджин (н. 10.VI.1927 р.)

 

Parker 

Американський астроном Юджин Ньюмен Паркер народився 10 червня 1927 р. у м. Гаутон (шт. Мічиган). Здобув (1948) вищу освіту в Мічиганському університеті та Каліфорнійському технологічному інституті (1951). Протягом 1951—1955 рр. був викладачем в університеті штату Юта. З 1955 р. працював в Інституті імені Фермі Чиказького університету (з 1962 — професор фізики, до 1995 р. очолював кафедру астрономії та астрофізики університету).

 

Галузь наукових інтересів Юджина Паркера — фізика плазми. Одним з перших виконав дослідження з космічної магнітної гідродинаміки, передбачив основні властивості сонячного вітру (запровадив у 1958 р. термін «сонячний вітер »), описав магніто-гравітаційну («паркеровську») нестійкість в плазмі. Виконав піонерські роботи з вивчення властивостей сонячного вітру і його взаємодії з геомагнітним полем. Запропонував модель зовнішньої атмосфери Сонця з постійним витіканням речовини з корони і показав, що швидкість сонячного вітру зростає з віддаленням від Сонця. Проаналізував вплив корони, яка розширюється, на магнітне поле в околицях Сонця і з’ясував, що поле має бути спіральним внаслідок обертання Сонця. Висловив припущення (1987), що нагрів сонячної корони можуть спричиняти велика кількість малопотужних «наноспалахів», що відбуваються в атмосфері Сонця.

 

На честь науковця названо астероїд 11756 Джин Паркер.

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1