Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Перші переконливі докази існування супутника в екзопланети

04 жовтня 2018

Астрономи з Колумбійського університету за допомогою Космічного телескоп імені Габбла та космічного телескопа «Кеплер» зібрали переконливі докази існування супутника в екзопланети Кеплер-1625б, що лежить на відстані 8000 світлових років від Землі.

 

У статті, оприлюдненій 3 жовтня в журналі Science Advances, Алекс Тіачі (Alex Teachey) і Девід Кіппінґ (David Kipping) повідомляють про виявлення кандидата в екзосупутники, тобто супутника, що обертається навколо планети біля іншої (не Сонця — Ред.) зорі. Цей кандидат є незвичним через його великий розмір, співмірний з діаметром Нептуна. У Сонячній системі, де відомо близько 200 природних супутників планет, таких великих об’єктів цього типу не існує.

Докладніше:

Виявлено сильні джети в нейтронної зорі з потужним магнітним полем

28 вересня 2018

Уперше астрономи стали свідками швидкого руху речовини, викинутої назовні від нейтронної зорі з надзвичайно потужним магнітним полем, що приблизно в 10 трильйонів разів більше, ніж у Сонця. Несподіване відкриття не лише здивувало дослідників, але й змусило їх кардинально переосмислити нинішні теорії про те, як струмені (джети — Ред.) виникають всюди в космосі.

 

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Паркер Ньюмен Юджин (н. 10.VI.1927 р.)

 

Parker 

Американський астроном Юджин Ньюмен Паркер народився 10 червня 1927 р. у м. Гаутон (шт. Мічиган). Здобув (1948) вищу освіту в Мічиганському університеті та Каліфорнійському технологічному інституті (1951). Протягом 1951—1955 рр. був викладачем в університеті штату Юта. З 1955 р. працював в Інституті імені Фермі Чиказького університету (з 1962 — професор фізики, до 1995 р. очолював кафедру астрономії та астрофізики університету).

 

Галузь наукових інтересів Юджина Паркера — фізика плазми. Одним з перших виконав дослідження з космічної магнітної гідродинаміки, передбачив основні властивості сонячного вітру (запровадив у 1958 р. термін «сонячний вітер »), описав магніто-гравітаційну («паркеровську») нестійкість в плазмі. Виконав піонерські роботи з вивчення властивостей сонячного вітру і його взаємодії з геомагнітним полем. Запропонував модель зовнішньої атмосфери Сонця з постійним витіканням речовини з корони і показав, що швидкість сонячного вітру зростає з віддаленням від Сонця. Проаналізував вплив корони, яка розширюється, на магнітне поле в околицях Сонця і з’ясував, що поле має бути спіральним внаслідок обертання Сонця. Висловив припущення (1987), що нагрів сонячної корони можуть спричиняти велика кількість малопотужних «наноспалахів», що відбуваються в атмосфері Сонця.

 

На честь науковця названо астероїд 11756 Джин Паркер.

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1