Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Вебб розкриває нові деталі та таємниці полярного сяйва Юпітера

13 травня 2025

Космічний телескоп імені Джеймса Вебба NASA/ESA/CSA зафіксував нові деталі полярних сяйв на найбільшій планеті нашої Сонячної системи. Танцюючі вогні, що спостерігаються на Юпітері, у сотні разів яскравіші за ті, що видно на Землі. Завдяки підвищеній чутливості телескопа Вебба астрономи вивчали ці явища, щоб краще зрозуміти магнітосферу Юпітера.

Полярні сяйва виникають, коли високоенергетичні частинки потрапляють в атмосферу планети поблизу її магнітних полюсів і стикаються з атомами газу. Полярні сяйва на Юпітері не тільки величезні за розміром, але й у сотні разів енергійніші, ніж полярні сяйва на Землі. Тут полярні сяйва викликані сонячними бурями — коли заряджені частинки падають на верхні шари атмосфери, збуджують гази та змушують їх світитися червоним, зеленим та фіолетовим кольором. Тим часом Юпітер має додаткове джерело своїх полярних сяйв; сильне магнітне поле газового гіганта захоплює заряджені частинки з навколишнього середовища. Це включає не лише частинки сонячного вітру, але й частинки, що викидаються в космос його супутником Іо, відомим своїми численними та великими вулканами. 

Read more

Пошук інформації на порталі

 

Пекер Жан-Клод (н. 10.V.1923 р.)

 

Peker 

Французький астроном Жан-Клод Пекер народився 10 травня 1923 р. у м. Реймс. Здобув вищу освітув Гренобльському університеті, а також у Вищій нормальній школі в Парижі. Протягом 1946—1952 рр. працював у Національному центрі наукових досліджень. У 1952—1955 рр. викладав фізику в університеті Клермон-Феррана. Упродовж 1955—1965 років — співробітник Паризької обсерваторії. З 1962 р. до 1969 р. очолював обсерваторію в Ніцці. У 1964—1988 рр. — також професор теоретичної астрофізики Колеж-де-Франс. У 1972—1978 роках — директор Астрофізичного інституту Національного центру наукових досліджень у Парижі.

 

Галузь наукових досліджень Жана-Клода Пекера — зоряні атмосфери, міжзоряне середовище, еволюція галактик, космологія. Розглянув різні питання з фізики зоряних атмосфер (теорія переносу випромінювання, утворення неперервного і лінійчастого спектрів тощо). Побудував моделі атмосфер зір різних спектральних класів. На основі теоретичних досліджень пояснив спектральні особливості різних типів нормальних і пекулярних зір. Виконав розрахунки моделей протозоряних хмар з метою вивчення їхньої еволюції і утворення з них навколозоряних оболонок.

 

Розглянув взаємодію випромінювання з міжзоряними пилом і газом і вплив такої взаємодії на еволюцію Галактики. Розробляв теорію не космологічного червоного зміщення ліній у спектрах різних небесних тіл (Сонця, зір, квазарів, галактик), пояснюючи його непружною взаємодією між фотонами з не нульовою масою.

 

У 1964—1967 рр. — генеральний секретар Міжнародного астрономічного союзу. Президент французького Національного комітету з астрономії (1970—1973) і Французького астрономічного товариства (1973—1976).

 

На честь науковця названо астероїд 1629 Пекер.

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1