Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Read more

Пошук інформації на порталі

 

Пекер Жан-Клод (н. 10.V.1923 р.)

 

Peker 

Французький астроном Жан-Клод Пекер народився 10 травня 1923 р. у м. Реймс. Здобув вищу освітув Гренобльському університеті, а також у Вищій нормальній школі в Парижі. Протягом 1946—1952 рр. працював у Національному центрі наукових досліджень. У 1952—1955 рр. викладав фізику в університеті Клермон-Феррана. Упродовж 1955—1965 років — співробітник Паризької обсерваторії. З 1962 р. до 1969 р. очолював обсерваторію в Ніцці. У 1964—1988 рр. — також професор теоретичної астрофізики Колеж-де-Франс. У 1972—1978 роках — директор Астрофізичного інституту Національного центру наукових досліджень у Парижі.

 

Галузь наукових досліджень Жана-Клода Пекера — зоряні атмосфери, міжзоряне середовище, еволюція галактик, космологія. Розглянув різні питання з фізики зоряних атмосфер (теорія переносу випромінювання, утворення неперервного і лінійчастого спектрів тощо). Побудував моделі атмосфер зір різних спектральних класів. На основі теоретичних досліджень пояснив спектральні особливості різних типів нормальних і пекулярних зір. Виконав розрахунки моделей протозоряних хмар з метою вивчення їхньої еволюції і утворення з них навколозоряних оболонок.

 

Розглянув взаємодію випромінювання з міжзоряними пилом і газом і вплив такої взаємодії на еволюцію Галактики. Розробляв теорію не космологічного червоного зміщення ліній у спектрах різних небесних тіл (Сонця, зір, квазарів, галактик), пояснюючи його непружною взаємодією між фотонами з не нульовою масою.

 

У 1964—1967 рр. — генеральний секретар Міжнародного астрономічного союзу. Президент французького Національного комітету з астрономії (1970—1973) і Французького астрономічного товариства (1973—1976).

 

На честь науковця названо астероїд 1629 Пекер.

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1