Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Read more

Пошук інформації на порталі

 

Петрі Метвен Роберт (15.V.1906 — 8.IV.1966)

 

 

Канадський астроном Роберт Метвен Петрі народився 15 травня 1906 р. у м. Сент-Ендрюс (Шотландія). З 1911 р. мешкав у Канаді. Здобувши (1928) вищу освіту в університеті Британської Колумбії, продовжив вивчати астрономію в Мічиганському університеті (США) й до 1935 р. працював в цьому університеті. З 1935 р. — в Доміньонській астрофізичній обсерваторії (з 1951 р. — директор) у м. Вікторія.

 

Галузь наукових інтересів Роберта Петрі — зоряна спектроскопія. Під його керівництвом у Вікторії протягом 25 років було виконано спостережну програму з визначення променевих швидкостей B-зір з метою вивчення руху й розподілу зір і газу в Галактиці. Удосконалив методи визначення відстаней до гарячих зір і розробив метод визначення їхньої світності. Досліджував орбіти багатьох спектрально подвійних зір, визначив розміри, маси й світності їхніх компонентів, що дозволило уточнити залежність маса — світність для ранніх зір. Вивчав будову атмосфер пульсуючих зір за зміною їхніх променевих швидкостей. Для цього вибрав і досліджував систему ліній у спектрах зір класів від B0 до K4 і показав, що його система дозволяє отримувати променеві швидкості без систематичних помилок (Міжнародний астрономічний союз рекомендував цю систему як стандарт).

 

Розробив проекційний компаратор, що значно полегшує вимірювання променевих швидкостей. Суттєво розвинув Доміньонську астрофізичну обсерваторію (зокрема, ініціював створення 150-дюймового канадського рефлектора і очолював його будівництво). Президент Канадського королівського астрономічного товариства (1955—1956) і Тихоокеанського астрономічного товариства (1962—1964). На честь науковця названо кратер на Місяці.

 

Роберт Метвен Петрі помер 8 квітня 1966 р. у м. Вікторія (Британська Колумбія, Канада).

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1