Петтіт Едісон

Останні новини

Вебб розкриває нові деталі та таємниці полярного сяйва Юпітера

13 травня 2025

Космічний телескоп імені Джеймса Вебба NASA/ESA/CSA зафіксував нові деталі полярних сяйв на найбільшій планеті нашої Сонячної системи. Танцюючі вогні, що спостерігаються на Юпітері, у сотні разів яскравіші за ті, що видно на Землі. Завдяки підвищеній чутливості телескопа Вебба астрономи вивчали ці явища, щоб краще зрозуміти магнітосферу Юпітера.

Полярні сяйва виникають, коли високоенергетичні частинки потрапляють в атмосферу планети поблизу її магнітних полюсів і стикаються з атомами газу. Полярні сяйва на Юпітері не тільки величезні за розміром, але й у сотні разів енергійніші, ніж полярні сяйва на Землі. Тут полярні сяйва викликані сонячними бурями — коли заряджені частинки падають на верхні шари атмосфери, збуджують гази та змушують їх світитися червоним, зеленим та фіолетовим кольором. Тим часом Юпітер має додаткове джерело своїх полярних сяйв; сильне магнітне поле газового гіганта захоплює заряджені частинки з навколишнього середовища. Це включає не лише частинки сонячного вітру, але й частинки, що викидаються в космос його супутником Іо, відомим своїми численними та великими вулканами.

Петтіт Едісон (22.IX.1889 — 6.V.1962)

Pettit

Американський астроном Едісон Петтіт народився 22 вересня 1889 р. у м. Перу (штат Небраска ). Здобувши (1911) вищу освіту в Нормальній школі, працював протягом 1911—1914 рр. викладачем у вищій школі в Міндені (Небраска). У 1914—1918 рр. працював у Вошбернському університеті (Топіка, штат Канзас) і виконував астрономічні спостереження в університетській обсерваторії, а також в Єркській обсерваторії. У 1918—1920 рр. — співробітник Єркської, а в 1920—1955 роках Маунт-Вілсонівської, обсерваторій.

Галузь наукових інтересів Едісона Петтіта — Сонце, планети і зорі (головно їх випромінювання). Розробив систему класифікації протуберанців за їхньою формою і типами активності. Сформулював закон, що описує рух протуберанців. Одним з перших застосував кінозйомку для вивчення протуберанців. Сконструював інтерференційний поляризаційний монохроматор для спостережень Сонця. Виконав (на початку 1920-х р.) піонерські дослідження із застосування вакуумної термопари в астрономії.

Виміряв (разом з С.Б. Ніколсоном) за допомогою термопари зорі всіх спектральних типів в різних довжинах хвиль (в інфрачервоному діапазоні також) і за цими даними визначив болометричні величини, температури і кутові розміри зір. Уперше (разом з С. Ніколсоном) виміряв поверхневі температури планет і Місяця й визначив швидкість охолодження поверхневого шару Місяця під час місячних затемнень, установив теплові властивості Місяця й отримав перші свідчення наявності шару пилу на його поверхні.

Виконавнизку візуальних, фотографічних і фотоелектричних спостережень Юпітера, Марса й подвійних зір. Відкрив Нову в сузір’ї Корми і протягом багатьох років вів спостереження за її блиском. У 1947—1954 рр. виконав фотоелектричні виміри блиску великоїкількості слабких галактик.

На честь науковця названо кратер на Місяці, кратер на Марсі.

Едісон Петтіт помер 6 травня 1962 р. e м. Тусон (штат Аризона).