Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Вебб розкриває нові деталі та таємниці полярного сяйва Юпітера

13 травня 2025

Космічний телескоп імені Джеймса Вебба NASA/ESA/CSA зафіксував нові деталі полярних сяйв на найбільшій планеті нашої Сонячної системи. Танцюючі вогні, що спостерігаються на Юпітері, у сотні разів яскравіші за ті, що видно на Землі. Завдяки підвищеній чутливості телескопа Вебба астрономи вивчали ці явища, щоб краще зрозуміти магнітосферу Юпітера.

Полярні сяйва виникають, коли високоенергетичні частинки потрапляють в атмосферу планети поблизу її магнітних полюсів і стикаються з атомами газу. Полярні сяйва на Юпітері не тільки величезні за розміром, але й у сотні разів енергійніші, ніж полярні сяйва на Землі. Тут полярні сяйва викликані сонячними бурями — коли заряджені частинки падають на верхні шари атмосфери, збуджують гази та змушують їх світитися червоним, зеленим та фіолетовим кольором. Тим часом Юпітер має додаткове джерело своїх полярних сяйв; сильне магнітне поле газового гіганта захоплює заряджені частинки з навколишнього середовища. Це включає не лише частинки сонячного вітру, але й частинки, що викидаються в космос його супутником Іо, відомим своїми численними та великими вулканами. 

Read more

Пошук інформації на порталі

 

Піз Ґледгейм Франсіс (14.I.1881 — 7.II.1938)

 

 

Американський астроном Френсіс Ґледгейм Піз народився 14 січня 1881 р. в Кембриджі (шт. Массачусетс). Закінчивши (1901) Чиказький технологічний інститут, працював протягом 1901—1904 рр. оптиком і спостерігачем в Єркській обсерваторії. З 1904 р. — співробітник обсерваторії Маунт-Вілсон.

 

Галузь наукових інтересів Френсіса Піза — астрономічне приладобудування, зорі, туманності. Разом з Джорджем Річі конструював усе устаткування для обсерваторії (особливо велика його роль у створенні 100-дюймового рефлектора, який довго був найбільшим у світі телескопом). Одним з перших (1916—1917) виміряв променеві швидкості слабких галактик і визначив обертання галактик з допомогою спектрографа. Тривалий час був асистентом А. Майкельсона. Виконав (1920) разом з ним перше пряме вимірювання діаметра зорі (Бетельгейзе) за допомогою 20-футового інтерферометра, встановленого на 100-дюймовому рефлекторі (продовжив ці дослідження на 50-футовому інтерферометрі — виміряв діаметри кількох яскравих зір). Готував обладнання (1924—1928, 1930) для експериментів А. Майкельсона з визначення швидкості світла. Уперше відкрив (1928) планетарну туманність у кулястому зоряному скупченні (пізніше її назвали Піз 1).

 

Повторив (1929) дослід Майкельсона—Морлі. Брав участь у розробці оптики та конструкції 5-метрового рефлектора для обсерваторії Маунт-Паломар. На честь науковця названо кратер на Місяці.

 

Френсіс Ґледгейм Піз помер 7 лютого 1938 р. у Пасадені (шт. Каліфорнія).

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1