Піз Ґледгейм Франсіс

Останні новини

Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці

16 квітня 2024

Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.

Докладніше:

Астрономи виявили сильні магнітні поля біля чорної діри в центрі Молочного Шляху

27 березня 2024

Нове зображення, отримане за допомогою Телескопа горизонту подій (Event Horizon Telescope, EHT), дало змогу виявити сильні та впорядковані магнітні поля, що виходять по спіралі від краю надмасивної чорної діри Стрілець A* (Sgr A*). На новій світлині «монстра», що ховається в серці галактики Молочний Шлях, якого вперше спостерігали у поляризованому світлі, науковці побачили структуру магнітного поля, разюче схожу на аналогічну структуру в чорної діри у центрі галактики M87. Це свідчить про те, що наявність сильного магнітного поля може бути спільною ознакою всіх чорних дір. Виявлена схожість також натякає на існування невидимого струменя (джета) в Sgr A*. Результати дослідження оприлюднені в The Astrophysical Journal Letters.

Докладніше:

Піз Ґледгейм Франсіс (14.I.1881 — 7.II.1938)

Американський астроном Френсіс Ґледгейм Піз народився 14 січня 1881 р. в Кембриджі (шт. Массачусетс). Закінчивши (1901) Чиказький технологічний інститут, працював протягом 1901—1904 рр. оптиком і спостерігачем в Єркській обсерваторії. З 1904 р. — співробітник обсерваторії Маунт-Вілсон.

Галузь наукових інтересів Френсіса Піза — астрономічне приладобудування, зорі, туманності. Разом з Джорджем Річі конструював усе устаткування для обсерваторії (особливо велика його роль у створенні 100-дюймового рефлектора, який довго був найбільшим у світі телескопом). Одним з перших (1916—1917) виміряв променеві швидкості слабких галактик і визначив обертання галактик з допомогою спектрографа. Тривалий час був асистентом А. Майкельсона. Виконав (1920) разом з ним перше пряме вимірювання діаметра зорі (Бетельгейзе) за допомогою 20-футового інтерферометра, встановленого на 100-дюймовому рефлекторі (продовжив ці дослідження на 50-футовому інтерферометрі — виміряв діаметри кількох яскравих зір). Готував обладнання (1924—1928, 1930) для експериментів А. Майкельсона з визначення швидкості світла. Уперше відкрив (1928) планетарну туманність у кулястому зоряному скупченні (пізніше її назвали Піз 1).

Повторив (1929) дослід Майкельсона—Морлі. Брав участь у розробці оптики та конструкції 5-метрового рефлектора для обсерваторії Маунт-Паломар. На честь науковця названо кратер на Місяці.

Френсіс Ґледгейм Піз помер 7 лютого 1938 р. у Пасадені (шт. Каліфорнія).