Росселанд Свен

Останні новини

Вебб розкриває нові деталі та таємниці полярного сяйва Юпітера

13 травня 2025

Космічний телескоп імені Джеймса Вебба NASA/ESA/CSA зафіксував нові деталі полярних сяйв на найбільшій планеті нашої Сонячної системи. Танцюючі вогні, що спостерігаються на Юпітері, у сотні разів яскравіші за ті, що видно на Землі. Завдяки підвищеній чутливості телескопа Вебба астрономи вивчали ці явища, щоб краще зрозуміти магнітосферу Юпітера.

Полярні сяйва виникають, коли високоенергетичні частинки потрапляють в атмосферу планети поблизу її магнітних полюсів і стикаються з атомами газу. Полярні сяйва на Юпітері не тільки величезні за розміром, але й у сотні разів енергійніші, ніж полярні сяйва на Землі. Тут полярні сяйва викликані сонячними бурями — коли заряджені частинки падають на верхні шари атмосфери, збуджують гази та змушують їх світитися червоним, зеленим та фіолетовим кольором. Тим часом Юпітер має додаткове джерело своїх полярних сяйв; сильне магнітне поле газового гіганта захоплює заряджені частинки з навколишнього середовища. Це включає не лише частинки сонячного вітру, але й частинки, що викидаються в космос його супутником Іо, відомим своїми численними та великими вулканами.

Росселанд Свен (31.III.1894 — 19.I.1985)

Rosseland

Норвезький астроном Свен Росселанд народився 31 березня 1894 р. в комуні Квам, на півдні Норвегії. Здобув вищу освіту в університеті м. Осло. Протягом 1924—1926 рр. — співробітник обсерваторії Маунт-Вілсон. У 1929—1930 роках — професор астрономії Гарвардської обсерваторії, а також професор (1928—1965) астрономії університету Осло. Упродовж 1934—1965 рр. — директор інституту теоретичної астрофізики університету Осло.

Галузь наукових інтересів Свена Росселанда — внутрішня будова зір, теорія переносу випромінювання. Одним з перших застосував квантову механіку для вирішення астрофізичних завдань. Розробив метод усереднення коефіцієнта поглинання зоряної речовини. Визначив механізм (теорема Росселанда), що забезпечує світіння газових туманностей. Сформулював проблему поширення випромінювання в рухомій речовині. Отримав низку важливих результатів з інших питань теорії внутрішньої будови зір (стійкість зоряних конфігурацій, обертання зір, пульсації змінних зір тощо).

На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 1646 Росселанд.

Свен Росселанд помер 19 січня 1985 р. в комуні Берум.