Росселанд Свен

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Росселанд Свен (31.III.1894 — 19.I.1985)

Rosseland

Норвезький астроном Свен Росселанд народився 31 березня 1894 р. в комуні Квам, на півдні Норвегії. Здобув вищу освіту в університеті м. Осло. Протягом 1924—1926 рр. — співробітник обсерваторії Маунт-Вілсон. У 1929—1930 роках — професор астрономії Гарвардської обсерваторії, а також професор (1928—1965) астрономії університету Осло. Упродовж 1934—1965 рр. — директор інституту теоретичної астрофізики університету Осло.

Галузь наукових інтересів Свена Росселанда — внутрішня будова зір, теорія переносу випромінювання. Одним з перших застосував квантову механіку для вирішення астрофізичних завдань. Розробив метод усереднення коефіцієнта поглинання зоряної речовини. Визначив механізм (теорема Росселанда), що забезпечує світіння газових туманностей. Сформулював проблему поширення випромінювання в рухомій речовині. Отримав низку важливих результатів з інших питань теорії внутрішньої будови зір (стійкість зоряних конфігурацій, обертання зір, пульсації змінних зір тощо).

На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 1646 Росселанд.

Свен Росселанд помер 19 січня 1985 р. в комуні Берум.