Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Астрономи виявили міжзоряний шлях одного із «будівельних блоків» життя

15 січня 2020

 

Фосфор, присутній в нашій ДНК і мембранах клітин, є важливим елементом для відомої нам форми життя. Але як він потрапив на молоду Землю ― це таємниця. Тепер астрономи простежили подорож фосфору від ділянок формування зір до комет, поєднавши дані спостережень від ALMA та результати, отримані за допомогою зонда Європейського космічного агентства «Розетта» (Rosetta). Ці дослідження вперше показують, де утворюються молекули з вмістом фосфору, та як цей елемент, що, можливо, відіграв вирішальну роль у зародженні життя на нашій планеті, потрапляє в комети.

Докладніше:

«Габбл» знайшов дуже малі скупчення темної матерії

12 січня 2020

 

Астрономи вважають темну матерію не лише основною складовою маси Всесвіту, але й тим «остовом», довкола якого формуються галактики. Але щоб знайти докази існування цієї загадкової, невидимої маси, науковці змушені вдаватися до непрямих методів, схожих на ті, що використовують для вивчення чорних дір. По суті, вони визначають, як наявність темної матерії впливає на галактики та зорі в їх околицях.

 

Досі астрономам вдалося знайти докази наявності темної матерії навколо середніх і великих галактик. Використавши спостережні дані Космічного телескопа імені Габбла та застосувавши нову техніку спостереження, група астрономів з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі та Лабораторії реактивного руху NASA виявила, що темна матерія може утворювати набагато менші скупчення, ніж вважали раніше. Ці висновки були представлені на 235-му з’їзді Американського астрономічного товариства.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Росселанд Свен (31.III.1894 — 19.I.1985)

 Rosseland

 

Норвезький астроном Свен Росселанд народився 31 березня 1894 р. в комуні Квам, на півдні Норвегії. Здобув вищу освіту в університеті м. Осло. Протягом 1924—1926 рр. — співробітник обсерваторії Маунт-Вілсон. У 1929—1930 роках — професор астрономії Гарвардської обсерваторії, а також професор (1928—1965) астрономії університету Осло. Упродовж 1934—1965 рр. — директор інституту теоретичної астрофізики університету Осло.

 

Галузь наукових інтересів Свена Росселанда — внутрішня будова зір, теорія переносу випромінювання. Одним з перших застосував квантову механіку для вирішення астрофізичних завдань. Розробив метод усереднення коефіцієнта поглинання зоряної речовини. Визначив механізм (теорема Росселанда), що забезпечує світіння газових туманностей. Сформулював проблему поширення випромінювання в рухомій речовині. Отримав низку важливих результатів з інших питань теорії внутрішньої будови зір (стійкість зоряних конфігурацій, обертання зір, пульсації змінних зір тощо).

 

На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 1646 Росселанд.

 

Свен Росселанд помер 19 січня 1985 р. в комуні Берум.

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1