Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Вебб розкриває нові деталі та таємниці полярного сяйва Юпітера

13 травня 2025

Космічний телескоп імені Джеймса Вебба NASA/ESA/CSA зафіксував нові деталі полярних сяйв на найбільшій планеті нашої Сонячної системи. Танцюючі вогні, що спостерігаються на Юпітері, у сотні разів яскравіші за ті, що видно на Землі. Завдяки підвищеній чутливості телескопа Вебба астрономи вивчали ці явища, щоб краще зрозуміти магнітосферу Юпітера.

Полярні сяйва виникають, коли високоенергетичні частинки потрапляють в атмосферу планети поблизу її магнітних полюсів і стикаються з атомами газу. Полярні сяйва на Юпітері не тільки величезні за розміром, але й у сотні разів енергійніші, ніж полярні сяйва на Землі. Тут полярні сяйва викликані сонячними бурями — коли заряджені частинки падають на верхні шари атмосфери, збуджують гази та змушують їх світитися червоним, зеленим та фіолетовим кольором. Тим часом Юпітер має додаткове джерело своїх полярних сяйв; сильне магнітне поле газового гіганта захоплює заряджені частинки з навколишнього середовища. Це включає не лише частинки сонячного вітру, але й частинки, що викидаються в космос його супутником Іо, відомим своїми численними та великими вулканами. 

Read more

Пошук інформації на порталі

 

Саґан Едвард Карл (9.XI.1934 — 20.XII.1996)

 

Sagan 

Американський астроном Карл Едвард Саґан народився 9 листопада 1934 р. у Нью-Йорку (його рідні, зокрема батько, походили з України). Здобув (1955) вищу освіту в Чиказькому університеті. Потім працював в університеті штату Індіана (в 1952—1953 рр. був лаборантом у лабораторії Нобелівського лауреата генетика Г. Муллера). З 1960 р. — асистент в Єркській обсерваторії Чиказького університету, Каліфорнійському університеті в Берклі та Стенфордському університеті. Упродовж 1962—1968 рр. викладав астрономію в Гарвардському університеті й працював у Смітсонівській астрофізичній обсерваторії. З 1968 р. і до кінця життя був професором астрономії та космічних досліджень Корнеллського університету, а також керівником лабораторії з вивчення планет.

 

Галузь наукових інтересів Карла Саґан — планети, проблема походження життя на Землі та можливість його пошуків у Всесвіті. Виявив органічні молекули в атмосфері Юпітера. За даними радіолокації передбачив великі перепади висот (до 16 км) на Марсі. Автор «парникової моделі» атмосфери Венери. Брав участь у дослідженні планет космічними апаратами. Ініціював розміщення на автоматичних міжпланетних космічних станціях («Вояджер-1» та «Вояджер-2») послань позаземним цивілізаціям.

 

Упродовж 1970—1979 років — перший головний редактор міжнародного наукового журналу «Ікарус», присвяченого вивченню Сонячної системи. Один із засновників (1979) Планетного товариства. Відомий популяризатор науки і письменник (автор двох десятків науково-популярних книжок, що виходили різними мовами). Лауреат Пулітцерівської премії 1978 р. за книжку «Дракони Едема. Роздуми про еволюцію людського мозку» (1977). За мотивами його книжки «Космос» (1980) було знято науково-популярний фільм «Космос: персональна подорож» з автором у ролі ведучого. 2014 р. вийшов фільм «Космос: простір і час», що є продовженням попереднього.

 

На честь науковця названо кратер на Марсі, місце посадки першого марсохода «Марс Патфайндер» отримало назву «Меморіальна станція Карла Саґана», астероїд 2709 Саґан.

 

Карл Едвард Саґан помер 20 грудня 1996 р. в Сіетлі.

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1