Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

NASA віддає належне космічному телескопу «Спітцер»

23 січня 2020

 

NASA вшановує спадщину однієї з своїх Великих обсерваторій, космічного телескопа «Спітцер», який понад 16 років досліджував Всесвіт в інфрачервоному світлі. Місія «Спітцера» завершиться 30 січня поточного року.

 

Створений у 2003 році, «Спітцер» дав змогу розкрити раніше приховані особливості відомих космічних об’єктів й уможливив спостереження та відкриття, що охоплюють діапазон відстаней від Сонячної системи да майже краю Всесвіту.

Докладніше:

Астрономи виявили міжзоряний шлях одного із «будівельних блоків» життя

15 січня 2020

 

Фосфор, присутній в нашій ДНК і мембранах клітин, є важливим елементом для відомої нам форми життя. Але як він потрапив на молоду Землю ― це таємниця. Тепер астрономи простежили подорож фосфору від ділянок формування зір до комет, поєднавши дані спостережень від ALMA та результати, отримані за допомогою зонда Європейського космічного агентства «Розетта» (Rosetta). Ці дослідження вперше показують, де утворюються молекули з вмістом фосфору, та як цей елемент, що, можливо, відіграв вирішальну роль у зародженні життя на нашій планеті, потрапляє в комети.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Саґан Едвард Карл (9.XI.1934 — 20.XII.1996)

 

Sagan 

Американський астроном Карл Едвард Саґан народився 9 листопада 1934 р. у Нью-Йорку (його рідні, зокрема батько, походили з України). Здобув (1955) вищу освіту в Чиказькому університеті. Потім працював в університеті штату Індіана (в 1952—1953 рр. був лаборантом у лабораторії Нобелівського лауреата генетика Г. Муллера). З 1960 р. — асистент в Єркській обсерваторії Чиказького університету, Каліфорнійському університеті в Берклі та Стенфордському університеті. Упродовж 1962—1968 рр. викладав астрономію в Гарвардському університеті й працював у Смітсонівській астрофізичній обсерваторії. З 1968 р. і до кінця життя був професором астрономії та космічних досліджень Корнеллського університету, а також керівником лабораторії з вивчення планет.

 

Галузь наукових інтересів Карла Саґан — планети, проблема походження життя на Землі та можливість його пошуків у Всесвіті. Виявив органічні молекули в атмосфері Юпітера. За даними радіолокації передбачив великі перепади висот (до 16 км) на Марсі. Автор «парникової моделі» атмосфери Венери. Брав участь у дослідженні планет космічними апаратами. Ініціював розміщення на автоматичних міжпланетних космічних станціях («Вояджер-1» та «Вояджер-2») послань позаземним цивілізаціям.

 

Упродовж 1970—1979 років — перший головний редактор міжнародного наукового журналу «Ікарус», присвяченого вивченню Сонячної системи. Один із засновників (1979) Планетного товариства. Відомий популяризатор науки і письменник (автор двох десятків науково-популярних книжок, що виходили різними мовами). Лауреат Пулітцерівської премії 1978 р. за книжку «Дракони Едема. Роздуми про еволюцію людського мозку» (1977). За мотивами його книжки «Космос» (1980) було знято науково-популярний фільм «Космос: персональна подорож» з автором у ролі ведучого. 2014 р. вийшов фільм «Космос: простір і час», що є продовженням попереднього.

 

На честь науковця названо кратер на Марсі, місце посадки першого марсохода «Марс Патфайндер» отримало назву «Меморіальна станція Карла Саґана», астероїд 2709 Саґан.

 

Карл Едвард Саґан помер 20 грудня 1996 р. в Сіетлі.

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1