Саха Мегнад

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Саха Мегнад (6.X.1893 — 16.II.1956)

Sakha

Індійський фізик і астроном Мегнад Саха народився 6 жовтня 1893 р. у Шеораталі, поблизу Дакки (нині Бангладеш). Закінчивши (1915) Калькутський університет, працював у ньому викладачем (1916—1921). Упродовж 1921—1923 і 1938—1955 років — професор Калькутського університету. У 1923—1938 рр. — професор Аллахабадського університету. Засновник Інституту ядерної фізики в Калькутті (1951) і його почесний директор.

Галузь наукових інтересів Мегнад Саха — термодинаміка, статистична фізика, астрофізика, теорії розповсюдження радіохвиль, ядерна фізика. У 1920—1921 рр. розробив теорію іонізації атомів, згідно з якою ступінь іонізації і ступінь збудження атомів у зоряних атмосферах є функцією температури і тиску в них. Ця теорія лягла в основу сучасної астрофізики (з’явилась можливість за інтенсивністю спектральних ліній визначати фізичні параметри зоряних атмосфер).

Виконав низку робіт з інтерпретації спектра сонячної хромосфери, вивчення механізмів радіовипромінювання Сонця, побудови фізичної теорії сонячної корони.

На честь науковця названо кратер на Місяці.

Мегнад Саха помер 16 лютого 1956 р. у Делі (Індія).