Шарльє Людвіг Вільгельм Карл

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Шарльє Людвіг Вільгельм Карл (1.IV.1862 — 5.XI.1934)

Sharlie

Шведський астроном Карл Вільгельм Людвіг Шарльє народився 1 квітня 1862 р. у м. Естерзунд. Здобув вищу освіту в Уппсальському університеті. Протягом 1884—1887 рр. працював асистентом в Уппсальській обсерваторії. У 1887—1888 роках — доцент Уппсальського університету. Упродовж 1888—1890 рр. був асистентом в Стокгольмській обсерваторії. Протягом 1890—1897 років працював на посаді астронома-спостерігача Уппсальської обсерваторії. У 1897—1927 рр. — професор астрономії і директор обсерваторії Лундського університету.

Галузь наукових інтересів Карла Шарльє — небесна механіка, зоряна астрономія, космологія. Розвинув (1908—1922) теорію ієрархічної будови Всесвіту (зорі утворюють скупчення, скупчення — галактику, галактики — метагалактику й т.д.), середня щільність якої зменшується з ростом масштабу, що дозволяє уникнути гравітаційного і фотометричного парадоксів. Застосував статистичні методи до вивчення просторового розподілу зір в Галактиці й рухів зір в околицях Сонця. Розвинув запропоновану Карлом Шварцшильдом теорію еліпсоїдального розподілу швидкостей зір у Галактиці. Виявив існування систематичного зміщення власних рухів зір на всіх галактичних довготах (середня величина зміщення становила приблизно 0,024″ на рік, що могло вказувати на факт обертання Галактики).

Вивчав вікові збурення орбіт астероїдів. Розвинув отриманий Жозефом-Луї Лагранжем розв’язок задачі визначення орбіти за трьома спостереженнями і зробив його зручним для практичних обчислень.

На честь науковця названо кратер на Місяці, кратер на Марсі, астероїд 8677 Шарльє.

Карл Вільгельм Людвіг Шарльє помер 5 листопада 1934 р. у м. Лунд (Швеція).