Шлезінґер Френк

Останні новини

Отримано перший знімок великим планом зорі за межами нашої галактики

21 листопада 2024

«Вперше нам вдалося зробити збільшене зображення зорі, яка перебуває на кінцевому етапі еволюції та міститься в іншій галактиці, тобто за межами Молочного Шляху», — сказав Кейічі Онака (Keiichi Ohnaka), астрофізик з Університету Андреса Белло в Чилі. Знімок зорі WOHG64, що розташована на відстані приголомшливих 160 000 світлових років від нас, отримано завдяки разючій різкості, яку має Дуже великий телескоп-інтерферометр (Very Large Telescope Interferometer, VLTI) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO). Ці спостереження показують: зоря викидає газ і пил на останніх стадіях перед тим, як вона стане надновою.

Докладніше:

Досі бракує доказів утворення великих планет біля легендарної зорі

02 листопада 2024

У фільмі «Контакт» («Contact») 1997 року, адаптованому за романом Карла Саґана 1985 року, головна героїня, вчена Еллі Ерровей (у виконанні актриси Джоді Фостер), вирушає в червоточину, побудовану космічними прибульцями, до зорі Веги. Вона з’являється в сніговій бурі з уламків, що оточують зірку, але явних планет не видно.

Схоже, творці фільму все зробили правильно.

Докладніше:

Шлезінґер Френк (11.V.1871 — 10.VII.1943)

Shlesinher

Американський астроном Френк Шлезінґер народився 11 травня 1871 р. в Нью-Йорку. Здобувши (1890) вищу освіту в Сіті-Коледжі в Нью-Йорку, продовжив навчання в Колумбійському університеті. Протягом 1899—1903 рр. очолював уперше створену міжнародну широтну станцію в Юкая (шт. Каліфорнія). У 1903—1905 рр. працював в Єркській обсерваторії. Упродовж 1905—1920 років — директор обсерваторії Аллегені. У 1920—1941 рр. — директор Єльської обсерваторії.

Галузь наукових інтересів Френка Шлезінґера — зоряні паралакси, практична астрономія. Запропонував (1899) фотографічний метод для визначення зоряних паралаксів (застосував його, працюючи в Єркській обсерваторії). Досліджуючи (1909) спектри двох затемнюваних подвійних зір (δ Терезів і λ Тельця), дійшов висновку про обертання їхніх компонентів. Опублікував (1924) «Загальний каталог паралаксів», що містить інформацію про 1870 зір (у 1935 р. вийшло друге видання, що містити дані про 7534 об’єктів).

Показав, що для отримання точних положень зір, крім меридіанних інструментів, можна використовувати астрографи (за цією ідеєю були спроектовані й виготовлені перші ширококутні астрографи). Почав (1914) перші досліди фотографування ділянок зоряного неба на цих інструментах в обсерваторіях Аллегені і Єльського університету. Їхні результати дали можливість організувати в кількох обсерваторіях Північної і Південної півкуль тривалі спостереження для створення «Єльських зонних каталогів» положень і власних рухів зір (до 1970 р. було видано 30 томів цих каталогів).

Розробив (1926) метод визначення положення об’єкта на фотопластинці (метод названо ім’ям Шлезінґера). Спроектував і побудував зеніт-телескоп з автоматичним перекладанням інструменту. Керував роботами з будівництва 26-дюймового рефрактора для Йоганнесбурзької обсерваторії (інструмент встановили в 1925 році). Опублікував (1940) «Каталог яскравих зір», що містив найважливіші відомості про зорі з блиском не нижче 6,5 зоряної величини.

Віце-президент (1925—1932) і президент (1932—1935) Міжнародного астрономічного союзу. На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 1770 Шлезінґер.

Френк Шлезінґер помер 10 липня 1943 р. у м. Старий Лайма (шт. Коннектикут).