Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Вебб розкриває нові деталі та таємниці полярного сяйва Юпітера

13 травня 2025

Космічний телескоп імені Джеймса Вебба NASA/ESA/CSA зафіксував нові деталі полярних сяйв на найбільшій планеті нашої Сонячної системи. Танцюючі вогні, що спостерігаються на Юпітері, у сотні разів яскравіші за ті, що видно на Землі. Завдяки підвищеній чутливості телескопа Вебба астрономи вивчали ці явища, щоб краще зрозуміти магнітосферу Юпітера.

Полярні сяйва виникають, коли високоенергетичні частинки потрапляють в атмосферу планети поблизу її магнітних полюсів і стикаються з атомами газу. Полярні сяйва на Юпітері не тільки величезні за розміром, але й у сотні разів енергійніші, ніж полярні сяйва на Землі. Тут полярні сяйва викликані сонячними бурями — коли заряджені частинки падають на верхні шари атмосфери, збуджують гази та змушують їх світитися червоним, зеленим та фіолетовим кольором. Тим часом Юпітер має додаткове джерело своїх полярних сяйв; сильне магнітне поле газового гіганта захоплює заряджені частинки з навколишнього середовища. Це включає не лише частинки сонячного вітру, але й частинки, що викидаються в космос його супутником Іо, відомим своїми численними та великими вулканами. 

Read more

Пошук інформації на порталі

 

Шлезінґер Френк (11.V.1871 — 10.VII.1943)

 

Shlesinher 

Американський астроном Френк Шлезінґер народився 11 травня 1871 р. в Нью-Йорку. Здобувши (1890) вищу освіту в Сіті-Коледжі в Нью-Йорку, продовжив навчання в Колумбійському університеті. Протягом 1899—1903 рр. очолював уперше створену міжнародну широтну станцію в Юкая (шт. Каліфорнія). У 1903—1905 рр. працював в Єркській обсерваторії. Упродовж 1905—1920 років — директор обсерваторії Аллегені. У 1920—1941 рр. — директор Єльської обсерваторії.

 

Галузь наукових інтересів Френка Шлезінґера — зоряні паралакси, практична астрономія. Запропонував (1899) фотографічний метод для визначення зоряних паралаксів (застосував його, працюючи в Єркській обсерваторії). Досліджуючи (1909) спектри двох затемнюваних подвійних зір (δ Терезів і λ Тельця), дійшов висновку про обертання їхніх компонентів. Опублікував (1924) «Загальний каталог паралаксів», що містить інформацію про 1870 зір (у 1935 р. вийшло друге видання, що містити дані про 7534 об’єктів).

 

Показав, що для отримання точних положень зір, крім меридіанних інструментів, можна використовувати астрографи (за цією ідеєю були спроектовані й виготовлені перші ширококутні астрографи). Почав (1914) перші досліди фотографування ділянок зоряного неба на цих інструментах в обсерваторіях Аллегені і Єльського університету. Їхні результати дали можливість організувати в кількох обсерваторіях Північної і Південної півкуль тривалі спостереження для створення «Єльських зонних каталогів» положень і власних рухів зір (до 1970 р. було видано 30 томів цих каталогів).

 

Розробив (1926) метод визначення положення об’єкта на фотопластинці (метод названо ім’ям Шлезінґера). Спроектував і побудував зеніт-телескоп з автоматичним перекладанням інструменту. Керував роботами з будівництва 26-дюймового рефрактора для Йоганнесбурзької обсерваторії (інструмент встановили в 1925 році). Опублікував (1940) «Каталог яскравих зір», що містив найважливіші відомості про зорі з блиском не нижче 6,5 зоряної величини.

 

Віце-президент (1925—1932) і президент (1932—1935) Міжнародного астрономічного союзу. На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 1770 Шлезінґер.

 

Френк Шлезінґер помер 10 липня 1943 р. у м. Старий Лайма (шт. Коннектикут).

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1