Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Суперземля на орбіті навколо зорі Барнарда

14 листопада 2018

Найближча до Сонця одинока зоря має екзопланету щонайменше в 3,2 рази масивнішу, ніж Земля, — ​​так звану «суперземлю». Одна з найбільших нинішніх спостережних кампаній, що використовує дані від телескопів з усього світу, зокрема з інструменту Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) HARPS, призначеного для пошуку екзопланет, виявила цей холодний, слабо освітлений об’єкт. Відкрита планета — друга з відомих найближчих екзопланет до Землі. Зоря Барнарда — це зоря з найбільшою швидкістю на нічному небі.

Докладніше:

ALMA і MUSE виявили галактичний фонтан

07 листопада 2018

Спостереження, виконані з допомогою телескопа ALMA (Atacama Large Millimeter/submillimeter Array — Велика міліметрова/субміліметрова антена Атакама), та дані з спектрографа MUSE, встановленому на Дуже великому телескопі (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO), показали колосальний фонтан молекулярного газу, який «живить» чорна діра в найяскравішій галактиці, що належить до скупчення галактик Abell 2597. Це перше спостереження повного галактичного циклу притоку та відтоку речовини, яка живить цей величезний космічний фонтан, в одній і тій системі.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Стремґрен Даніель Георг Бенґт (21.I.1908 — 4.VII.1987)

 

Stremgren Bengt 

Данський астроном Бенґт Георг Даніель Стремґрен (син Сванте Стремґрена) народився 21 січня 1908 р. у м. Ґетеборг (Швеція). Здобувши (1929) вищу освіту в Копенгаґенському університеті, став до роботи в Копенгаґенській обсерваторії (з 1940 р. — директор). Упродовж 1951—1957 рр. — директор Єркської обсерваторії і обсерваторії Мак-Доналд (США). У 1952—1957 роках також професор Чиказького університету. Протягом 1957—1967 рр. працював в Інституті перспективних досліджень Принстонського університету. З 1967 р. — професор астрофізики й директор обсерваторії Копенгаґенського університету.

 

Галузь наукових інтересів Бенґта Стремґрена — зорі, міжзоряне середовище. Побудував (1940) перші математичні моделі сонячної атмосфери. Одним з перших застосував результати ядерних досліджень до проблем зоряної еволюції (вивчив еволюцію зорі на ранніх стадіях вичерпання водню в її надрах і знайшов, що вона має зміщуватися від головної послідовності до гілки гігантів, а нахил еволюційного треку залежить від вмісту водню в зорі). Розвинув (1939, 1948) теорію іонізації водню в дифузних галактичних туманностях випромінюванням гарячих зір, занурених у ці туманності. Показав, що всередині різко обмежених зон навколо таких зір (сфер, або зон, Стремгрена) водень повністю іонізований, а поза ними він нейтральний. Розробив спектральну класифікацію зір (класів BF) за результатами спостережень з вузькими світлофільтрами («система Стремгрена»).

 

У 1969—1975 рр. — президент Данської королівської академії наук. Генеральний секретар (1948—1952) і президент (1970—1973) Міжнародного астрономічного союзу. На честь науковця названо Астероїд 1846 Бенґт.

 

Бенґт Георг Даніель Стремґрен помер 4 липня 1987 р. у Копенгаґені (Данія).

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1