Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Плоонети: коли супутники планет стають блудягами

17 липня 2019

Астрономи не припиняють обговорення визначення планети. Але ясно напевно ― є багато об’єктів, що лежать на межі з двома типами космічних тіл (ідеться про планети та карликові планети — Ред.). Тепер науковці доповнюють цю «мішанину» новим об’єктом. У дослідженні, результати якого оприлюднить журнал Monthly Notices of the Royal Astronomical Society («Щомісячні повідомлення Королівського астрономічного товариства»), астрономи з теоретичних міркувань визначили новий клас небесних об’єктів, що спочатку існують як супутники планет, але зрештою стають «вільними» й існують самостійно. Їх назвали «плоонетами». Науковці вважають, що такі об’єкти мають існувати на орбітах навколо материнських зірок і їх навіть можна буде виявити в спостережених даних як минулих, так і теперішніх, місій з пошуку екзопланет, зокрема таких як «Кеплер» і TESS.

Докладніше:

«Габбл» виявив таємничий диск довкола чорної діри

12 липня 2019

Астрономи з допомогою Космічного телескопа Габбла спостерігали несподіваний тонкий диск речовини, що оточує надмасивну чорну діру в центрі спіральної галактики NGC 3147, розташованої від Землі на відстані 130 мільйонів світлових років.

 

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Стремґрен Даніель Георг Бенґт (21.I.1908 — 4.VII.1987)

 

Stremgren Bengt 

Данський астроном Бенґт Георг Даніель Стремґрен (син Сванте Стремґрена) народився 21 січня 1908 р. у м. Ґетеборг (Швеція). Здобувши (1929) вищу освіту в Копенгаґенському університеті, став до роботи в Копенгаґенській обсерваторії (з 1940 р. — директор). Упродовж 1951—1957 рр. — директор Єркської обсерваторії і обсерваторії Мак-Доналд (США). У 1952—1957 роках також професор Чиказького університету. Протягом 1957—1967 рр. працював в Інституті перспективних досліджень Принстонського університету. З 1967 р. — професор астрофізики й директор обсерваторії Копенгаґенського університету.

 

Галузь наукових інтересів Бенґта Стремґрена — зорі, міжзоряне середовище. Побудував (1940) перші математичні моделі сонячної атмосфери. Одним з перших застосував результати ядерних досліджень до проблем зоряної еволюції (вивчив еволюцію зорі на ранніх стадіях вичерпання водню в її надрах і знайшов, що вона має зміщуватися від головної послідовності до гілки гігантів, а нахил еволюційного треку залежить від вмісту водню в зорі). Розвинув (1939, 1948) теорію іонізації водню в дифузних галактичних туманностях випромінюванням гарячих зір, занурених у ці туманності. Показав, що всередині різко обмежених зон навколо таких зір (сфер, або зон, Стремгрена) водень повністю іонізований, а поза ними він нейтральний. Розробив спектральну класифікацію зір (класів BF) за результатами спостережень з вузькими світлофільтрами («система Стремгрена»).

 

У 1969—1975 рр. — президент Данської королівської академії наук. Генеральний секретар (1948—1952) і президент (1970—1973) Міжнародного астрономічного союзу. На честь науковця названо Астероїд 1846 Бенґт.

 

Бенґт Георг Даніель Стремґрен помер 4 липня 1987 р. у Копенгаґені (Данія).

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1