Стреттон Мерріан Джон Фредерик

Останні новини

Крок до життя на Марсі? Лишайники пережили симуляцію умов на Марсі

03 квітня 2025

Вперше дослідники продемонстрували, що деякі види лишайників можуть виживати в умовах, схожих на Марсіанські, включаючи вплив іонізуючого випромінювання, і зберігаючи метаболічно активний стан.

Нове дослідження, опубліковане в журналі IMA Fungus, підкреслює потенціал лишайників виживати та функціонувати на поверхні Марса, кидаючи під сумнів попередні припущення щодо непридатності для життя природи Марса та пропонуючи нові ідеї для астробіології та дослідження космосу.

Лишайники — це не окремий організм, а симбіотична асоціація між грибом і водоростями та/або ціанобактеріями, відомими своєю надзвичайною стійкістю до суворих умов, таких як пустелі та полярні регіони Землі. У цьому дослідженні грибковий партнер у симбіозі лишайників залишався метаболічно активним, коли піддавався впливу атмосферних умов, подібних до марсіанських, у темряві, включаючи рівні рентгенівського випромінювання, які очікуються на Марсі протягом одного року та сильної сонячної активності.

Стреттон Мерріан Джон Фредерик (16.X.1881 — 2.IX.1960)

Stretton

Англійський астроном Фредерик Джон Мерріан Стреттон народився 16 жовтня 1881 р. у м. Бірмінгемі. Здобувши (1904) освіту в Кіз-коледжі Кембриджського університету, викладав у цьому коледжі (очолював його з 1919 р.) математику й астрономію до 1928 р. З 1905 р. працював також в обсерваторії Кембриджського університету (заступник директора Обсерваторії сонячної фізики в Кембриджі в 1913—1914 роках). У 1928—1947 рр. — директор Обсерваторії сонячної фізики та професор астрономії Кембриджського університету.

Галузь наукових інтересів Фредерика Стреттона — Сонце, нові зорі. Опублікував (1939) разом з В. Меннінгом атлас спектру Нової Геркулеса 1934, складений на основі спектрограм, отриманих в різних обсерваторіях, — єдиний атлас, що відображає зміни спектру Нової упродовж тривалого часу. Вивчав інші нові зорі — Нову Персея 1901, Нову Ящірки 1910, Нову Близнюків 1912.

Упродовж 1926—1936 рр. п’ять разів був в експедиціях для спостереження сонячних затемнень. Отримав (під час спостережень затемнення Сонця у 1926 р.) разом з К. Девідсоном спектри хромосфери, які дозволили вперше ототожнити багато хромосферних ліній.

Генеральний секретар Міжнародного астрономічного союзу (1925—1935) і Міжнародної ради наукових союзів (1937—1952). Президент Кембриджського філософського товариства (1930—1931) і Лондонського королівського астрономічного товариства (1933—1935).

На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 1560 Стреттонія.

Фредерик Джон Мерріан Стреттон помер 2 вересня 1960 р. у Кембриджі (Англія).