Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Найвіддаленіший квазар проливає світло на те, як ростуть чорні діри

14 січня 2021

 

Група астрономів, яку очолювали науковці з Аризонського університету, спостерігала квазар на відстані 13,03 мільярда світлових років від Землі — найвіддаленіший натепер квазар. Зважаючи на таку відстань, це означає, що квазар існував уже через 670 мільйонів років після Великого Вибуху, коли вік Всесвіту становив лише 5% від його теперішнього віку. Квазар містить надмасивну чорну діру, маса якої еквівалентна масі 1,6 мільярда Сонць.

Докладніше:

Виявлено віддалену галактику, що втрачає здатність утворювати зорі

11 січня 2021

 

Галактики починають «вмирати», коли перестають утворювати зорі, проте досі астрономи ніколи чітко не бачили початку цього процесу в далекій галактиці. За допомогою Великої міліметрової/субміліметрової антени Атакама (Atacama Large Millimeter/submillimeter Array, ALMA), яку використовує також Європейська південна обсерваторія (European Southern Observatory, ESO), астрономи спостерігали галактику, що викинула майже половину газу, потрібного їй для формування зір. Цей викид відбувається з дивовижною швидкістю: галактика втрачає протягом року кількість газу, що еквівалентна 10 000 мас Сонця. Науковці вважають, що ця разюча подія спричинена зіткненням з іншою галактикою. Нове відкриття може спонукати астрономів до переосмислення того, як у галактиках перестає діяти процес утворення нових зір.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Струве Василь Якович (15.IV.1793 — 23.ХI.1864)

 

Struve Vasyl 

Російський астроном і геодезист Василь Якович Струве (Фрідрих Георг Вільгельм фон Струве) народився 15 квітня 1793 р. у м. Альтона (Німеччина). 1810 р. закінчив Дерптський (нині Тартуський, Естонія) університет за фахом «філологія».

 

Почав виконувати астрономічні й математичні дослідження з 1811 р. і вже через два роки став екстраординарним професором Дерптського університету й астрономом-спостерігачем університетської обсерваторії (у 1818—1839 рр. — її директор).

 

Увійшов (1833) до складу комісії з організації і будівництва Пулковської обсерваторії, а у 1839 р. був призначений її директором і перебував на цій посаді до 1862 р. Заснував пулковську школу астрометрії і надовго визначив стиль наукових праць в обсерваторії, що відрізняються високою точністю і надійністю. Під його керівництвом обсерваторія завоювала славу «астрономічної столиці світу». Учні Струве стали відомими астрономами і директорами низки обсерваторій, зокрема й в Україні.

 

Галузь наукових інтересів Василя Струве — подвійні, кратні зорі (їх виявлення й визначення точних положень). Його внесок у цю галузь астрономії оцінюють дуже високо. Опублікував (після перегляду майже 120000 зір) каталог 3110 подвійних і кратних зір (2343 з них відкрив сам). Видав (1837) каталог, де наведено результати 11 392 вимірювань зір, виконаних ним протягом 12 років (2714 пар) на дерптському рефракторі. Обидва каталоги були відзначені медалями Лондонського королівського астрономічного товариства.

 

Знайшов (1837) на підставі власних мікрометричних вимірів паралакс зорі α Ліри (опублікував цей результат у 1839 р). Це було одне з перших визначень паралакса зорі в історії науки.

 

Обґрунтував припущення про існування поглинання світла в міжзоряному просторі й встановив факт збільшення числа зір в одиниці об’єму простору в міру наближення до площини Молочного Шляху (ці результати виклав у книжці «Етюди зоряної астрономії»).

 

На честь науковця (і також його сина Отто Струве й внука Германа Струве) названо астероїд 768 Струвеана.

 

Василь Якович Струве помер 23 листопада 1864 р. у Санкт-Петербурзі (Россія).

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1