Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Телескоп Європейської південної обсерваторії бачить ознаки формування планети

20 травня 2020

Спостереження, виконані за допомогою Дуже великого телескопа Європейської південної обсерваторії (Very Large Telescope the European Southern Observatory, VLT ESO), дали змогу отримати чіткі ознаки народження планетної системи. Навколо молодої зорі АБ Візничого (AB Aurigae) міститься щільний газопиловий диск в якому астрономи помітили спіралеподібну структуру із «завитком», що позначає місце, де може формуватися планета. Спостережувана особливість може бути першим прямим свідченням появи нової планети.

Докладніше:

Гарячі зорі вкриті великими магнітними плямами

30 листопада -0001

Астрономи, які працювали з телескопами Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO), виявили на поверхні дуже гарячих зір у зоряних скупченнях величезні плями з магнітним полем. Окрім таких плям, у деяких з цих зір також виявлено надзвичайні події — вибухоподібні спалахи під час яких виділяється в кілька мільйонів разів більше енергії, ніж у процесі схожих вивержень на Сонці. Результати досліджень, оприлюднені в журналі Nature Astronomy, допомагають астрономам краще зрозуміти ці дивовижні зорі та відчиняють двері для розв’язання інших невловимих таємниць зоряної астрономії.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Струве Василь Якович (15.IV.1793 — 23.ХI.1864)

 

Struve Vasyl 

Російський астроном і геодезист Василь Якович Струве (Фрідрих Георг Вільгельм фон Струве) народився 15 квітня 1793 р. у м. Альтона (Німеччина). 1810 р. закінчив Дерптський (нині Тартуський, Естонія) університет за фахом «філологія».

 

Почав виконувати астрономічні й математичні дослідження з 1811 р. і вже через два роки став екстраординарним професором Дерптського університету й астрономом-спостерігачем університетської обсерваторії (у 1818—1839 рр. — її директор).

 

Увійшов (1833) до складу комісії з організації і будівництва Пулковської обсерваторії, а у 1839 р. був призначений її директором і перебував на цій посаді до 1862 р. Заснував пулковську школу астрометрії і надовго визначив стиль наукових праць в обсерваторії, що відрізняються високою точністю і надійністю. Під його керівництвом обсерваторія завоювала славу «астрономічної столиці світу». Учні Струве стали відомими астрономами і директорами низки обсерваторій, зокрема й в Україні.

 

Галузь наукових інтересів Василя Струве — подвійні, кратні зорі (їх виявлення й визначення точних положень). Його внесок у цю галузь астрономії оцінюють дуже високо. Опублікував (після перегляду майже 120000 зір) каталог 3110 подвійних і кратних зір (2343 з них відкрив сам). Видав (1837) каталог, де наведено результати 11 392 вимірювань зір, виконаних ним протягом 12 років (2714 пар) на дерптському рефракторі. Обидва каталоги були відзначені медалями Лондонського королівського астрономічного товариства.

 

Знайшов (1837) на підставі власних мікрометричних вимірів паралакс зорі α Ліри (опублікував цей результат у 1839 р). Це було одне з перших визначень паралакса зорі в історії науки.

 

Обґрунтував припущення про існування поглинання світла в міжзоряному просторі й встановив факт збільшення числа зір в одиниці об’єму простору в міру наближення до площини Молочного Шляху (ці результати виклав у книжці «Етюди зоряної астрономії»).

 

На честь науковця (і також його сина Отто Струве й внука Германа Струве) названо астероїд 768 Струвеана.

 

Василь Якович Струве помер 23 листопада 1864 р. у Санкт-Петербурзі (Россія).

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1