Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Космічний зонд OSIRIS-Rex прибув до астероїда Бенну

04 грудня 2018

Автоматична міжпланетна станція NASA OSIRIS-REx, перший посланець цього космічного агентства, який має доставити зразки ґрунту з астероїда на Землю, досягла 3 грудня 2018 р. своєї мети ― астероїда Бенну. Космічний зонд OSIRIS-REx (Origins, Spectral Interpretation, Resource Identification, Security-Regolith Explorer), який стартував із Землі у вересні 2016 р. і протягом 27 місяців подорожував Сонячною системою на шляху до Бенну, що обертається навколо Сонця між Землею та Марсом, тепер перебуває на відстані приблизно 20 кілометрів від астероїда.

Докладніше:

Тривала історія світла показує: Всесвіт пройшов пік зореутворення 10 мільярдів років тому

30 листопада 2018

Більша частина історії Всесвіту є історією світла зір, які мерехтять і світяться скрізь в космосі. Тепер астрономи використали це світло, яке пронизує весь спостережуваний простір і з часом накопичується, щоб створити шкалу часу для зір і галактик. Вона бере початок 10 мільярдів років тому.

 

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Струве Василь Якович (15.IV.1793 — 23.ХI.1864)

 

Struve Vasyl 

Російський астроном і геодезист Василь Якович Струве (Фрідрих Георг Вільгельм фон Струве) народився 15 квітня 1793 р. у м. Альтона (Німеччина). 1810 р. закінчив Дерптський (нині Тартуський, Естонія) університет за фахом «філологія».

 

Почав виконувати астрономічні й математичні дослідження з 1811 р. і вже через два роки став екстраординарним професором Дерптського університету й астрономом-спостерігачем університетської обсерваторії (у 1818—1839 рр. — її директор).

 

Увійшов (1833) до складу комісії з організації і будівництва Пулковської обсерваторії, а у 1839 р. був призначений її директором і перебував на цій посаді до 1862 р. Заснував пулковську школу астрометрії і надовго визначив стиль наукових праць в обсерваторії, що відрізняються високою точністю і надійністю. Під його керівництвом обсерваторія завоювала славу «астрономічної столиці світу». Учні Струве стали відомими астрономами і директорами низки обсерваторій, зокрема й в Україні.

 

Галузь наукових інтересів Василя Струве — подвійні, кратні зорі (їх виявлення й визначення точних положень). Його внесок у цю галузь астрономії оцінюють дуже високо. Опублікував (після перегляду майже 120000 зір) каталог 3110 подвійних і кратних зір (2343 з них відкрив сам). Видав (1837) каталог, де наведено результати 11 392 вимірювань зір, виконаних ним протягом 12 років (2714 пар) на дерптському рефракторі. Обидва каталоги були відзначені медалями Лондонського королівського астрономічного товариства.

 

Знайшов (1837) на підставі власних мікрометричних вимірів паралакс зорі α Ліри (опублікував цей результат у 1839 р). Це було одне з перших визначень паралакса зорі в історії науки.

 

Обґрунтував припущення про існування поглинання світла в міжзоряному просторі й встановив факт збільшення числа зір в одиниці об’єму простору в міру наближення до площини Молочного Шляху (ці результати виклав у книжці «Етюди зоряної астрономії»).

 

На честь науковця (і також його сина Отто Струве й внука Германа Струве) названо астероїд 768 Струвеана.

 

Василь Якович Струве помер 23 листопада 1864 р. у Санкт-Петербурзі (Россія).

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1